Одного разу прочитала в «Сім’ї» висловлювання одного дідуся про шлюб з розрахунку. Мовляв, це дико — одружуватися без кохання. Я теж так вважала, поки не зіштовхнулася з життєвою рутиною.
Вже у 17 років я вирішила, що заміж вийду лише за багатого чоловіка. Фах, який я собі обрала, особливого доходу не приносив. Я спостерігала, як мучаться мої батьки, і зрозуміла, що так не житиму. Адже окрім кохання вони нічого не мали.
З Володею ми познайомилися, коли мені було 19. Він був старший на 11 років. Зустрічалися ми недовго й невдовзі одружилися. На той момент мій чоловік був директором приватної фірми, тому за майбутнє нашої родини я не переживала. Через рік у нас народився первісток. А зараз нашому Мишкові вже три роки.
Чи кохаю я свого чоловіка? Швидше ціную й поважаю. Я вийшла заміж з розрахунку, і чоловік про це знає. Але він ніколи мені цим не докоряв. Я навіть не можу згадати день, коли б хоч трохи пошкодувала про скоєне.
Київ.
