Генеральний директор Українського клубу аграрного бізнесу Володимир Лапа (на знімку) повідомив, що, за даними Державної реєстраційної служби, на травень минулого року було зареєстровано тридцять тисяч договорів оренди земель сільгосппризначення.

— При цьому, — зазначає співрозмовник, — ми повинні розуміти, що у країні 4,5 мільйона договорів у цілому, а середній термін оренди — 4,5 року. Тобто щороку треба реєструвати мільйон договорів. Коли 30 тисяч реєструється за п’ять місяців, то навіть якщо припустити, що останнім часом процес дещо прискорився, виходить 150—200 тисяч договорів на рік. Тобто, за нашою інформацією, 800 тисяч договорів не зареєстровано. Звідси — шалені черги бажаючих це зробити. А 800 тисяч договорів при середньому розмірі паю у три-чотири гектари — це три мільйони га. Далі можна помножити на врожайність, отримаємо вражаючу цифру — недорахуємося 7—7,5 млн. тонн зерна. Ось що буде, якщо сільгоспвиробники працюватимуть за законом...

На думку Володимира Лапи, виходить парадоксальна ситуація. Усі органи діють за законом, розводять руками, і лише агровиробники змушені його порушувати. Якщо хлібороби діятимуть за законом, вони не оброблятимуть значні масиви, не платитимуть ні орендну плату пайовикам, ні нарахування на цю орендну плату й фіксований податок. Не кажучи вже про втрати валового збору.

Генеральний директор УКАБ пропонує, по-перше, не обмежувати черги на прийом реєстраційних заяв. Адже у деяких випадках їх фізично обмежують реєстратори, у деяких — діють електронні черги. Приміром, 26 березня можна записатися тільки на 26 червня. На 27 червня вже ні. Відповідно, виникають прецеденти, коли люди або з раннього ранку йдуть на прийом, або через Інтернет з 00 годин 00 хвилин і протягом 10—15 хвилин намагаються зареєструватись — просто безглуздя. Якщо не обмежуватимуться черги — одразу стане зрозуміло, який вал договорів висить над Державною системою реєстрації.

По-друге, треба видавати сільгоспвиробникам довідку, що документи подано на реєстрацію, тобто після цього до господарства вже не застосовуються штрафні санкції і хазяйство без остраху обробляє цю землю. А як довго працюватимуть з паперами чиновники — то їх справа.

По-третє, найближчим часом, за сприяння УКАБ, буде подано проект закону, щоби взагалі скасувати податкові наслідки за незареєстровані договори оренди. Якщо їх укладено, сплачено орендну плату, податок —держава не повинна висувати до агровиробника податкових претензій. Питання реєстрації тут виноситься за дужки.

По-четверте, звучить безглуздо, але реєстраційна служба вимагає від господарюючого суб’єкта ті документи, які вона сама видає. Приміром, при реєстрації договорів оренди сільгоспвиробник повинен замовити та проплатити реєстраційній службі витяг про юридичну особу й потім принести його самій же реєстраційній службі. Це — за межею здорового глузду. 

Звісно, щоб скасувати черги, необхідно збільшити й кількість самих реєстраторів.

Записав Валерій ДРУЖЕНКО.