На Волині у розпалі заготівля березового соку. На одній із лісових ділянок, де заготівельники збирають цілющій напій, побував наш кореспондент.
Зайдіть сьогодні у хату до будь-кого з волинян, і вас обов’язково почастують березовим соком. Весною у нашому поліському краї це напій номер один. П’ють його свіжим, роблять квас. Існує сотні рецептів. Один мій знайомий заправляє його навіть кропом. Повірте, досить смачно. Хоча переважно використовують сушені яблука, груші, підсмажені сухарі, зерна ячменю. Зберігається такий напій в холодних підвалах аж до косовиці і навіть жнив.
Півстоліття тому колишній начальник обласного управління лісового господарства відомий у галузі реформатор Дмитро Телішевський, на жаль вже покійний, вирішив перевести виробництво цього народного напою на промислову основу. Щовесни лісівники заготовляли до 20 тисяч тонн березового соку, додавали до нього трохи цукру, лимонної кислоти, пастеризували і розлитим у трилітрові банки вагонами відправляли в усі куточки тодішнього Радянського Союзу. Це виробництво, на щастя, збереглося і донині.
Нам вдалося побувати на місці, де спеціальні бригади проводять підсочку білокорих дерев. Розташований дев’ятий квартал Берестянського лісництва поблизу села Гораймівка. Місцина дуже цікава, уся помережена вже наполовину обміленими окопами. У роки Першої світової війни тут ішли запеклі бої. Після того землю не обробляли, і вона заросла деревами, вочевидь самосівом, стала лісом. Оскільки берізки, через мікроскопічність насіння, найбільші мандрівниці, то їх тут найбільше.
Бригада заготівельників у ту ранішню пору саме збирала сік, що накапав за ніч у спеціальні поліетиленові мішки. Транспорт — дві кінні повозки. Інакший серед дерев не пройде. Погода напередодні була тепла. Тож сік рухався швидко, мішки наповнені по вінця, у кожному літрів по двадцять. Швидко наповнивши 200-літрові емальовані бочки, заготовачі поспішають до молоковоза, який стоїть у спеціально виритому поглибленні. «Так легше на руки», — пояснюють чоловіки.
Головний лісничий Цуманського держлісгоспу Сергій Арендарчук розповів, що цього року їм належить заготовити 350 тонн березового соку. Станом на 26 березня вже мають понад двісті. Щодня ця кількість зростає на два десятки тонн. Сік продають населенню, але в основному переробляють у власному консервному цеху. Вже закатали в банки 130 тисяч літрів. Є чистий сік, є купажовані з використанням яблучного соку, настоянки шипшини, м’яти тощо. Окрім України, його вже замовили в Польщі, Ізраїлі, Канаді...
— Цього року сік дуже смачний, — пояснює Сергій Григорович. — Погода стоїть тепла, суха. Вміст цукру в межах 0,8 відсотка при максимальному показнику один відсоток. Заготівлю ведемо в усіх семи лісництвах.
У керівника прес-служби відомства Сергія Цюриця дізналися, що цієї весни лісгоспи обласного управління лісового та мисливського господарства мають заготовити 1100 тонн цілющого напою. Ще день-два і цей показник буде подолано. Хоча це не означає, що сезон на цьому завершать. «Мокрі жнива» триватимуть, аж доки на берізках не почнуть розпускатися листочки. Тоді сік помутніє, стане несмачним.

Волинська область.

У лісі ми побачили понад сотню наповнених соком мішків.

Кінний транспорт в лісі незамінний.

Головний лісничий Цуманського держлісгоспу має що розповісти журналістам про заготівлю березового соку.

Фото автора.