Кремлівські «ватники» продовжують прикладати до своїх голів георгіївські стрічки й не замислюються про вбивчу політику Путіна, який перекреслив майбутнє своєї країни. Рашисти навіть не усвідомлюють, що стали не тільки свідками, а й учасниками геноциду проти «братнього» народу. Але злочин ще не закінчився, а слідство уже йде — російська опозиція продовжує збирати неспростовні факти про участь армії «духовної» і «ввічливої» Росії в бойових діях на українському Донбасі. І протягом квітня, як запевняє російський опозиційний політик Ілля Яшин, сміливі активісти планують презентувати не закінчену Борисом Нємцовим доповідь: «Путін. Війна». Серед джерел інформації — листи родичів загиблих контрактників і добровольців, завербованих Кремлем. За зібраним даними, масово російські солдати гинули на сході України в два періоди. Перша «хвиля трун» вирушила в країну «русского міра» влітку минулого року. Друга — в січні й на початку лютого 2015-го. Зараз в Україну прибула чергова «гуманітарна» партія обдурених бурятів рятувати росіян. Але навіть смиренні православні росіяни у Великий піст не мовчать і запевняють: зроблять усе, щоб їхні співвітчизники згадали головні заповіді — не вбий і не вкради! Божою молитвою, мирським словом, людським вчинком вони намагаються зупинити війну. Як намагався зупинити друг України розстріляний опозиціонер Борис Нємцов, пам’ять якого вчора вшанував увесь світ. Хвилиною немовчання. Нині час немовчання.
Володимир ШРЕЙДЛЕР (журналіст, спецкор «За Права Людини», Москва)
— Росія, Україна — що відбувається? Чи ставлять собі це запитання громадяни Росії? Якщо так, то на чому будується їхнє бажання пізнати й відповісти чесно, правдиво, хоча б самим собі? Громадяни Росії прекрасно знають, що в Україні ллється кров! Не можуть росіяни не розуміти, що кровопролитна, затяжна війна потребує серйозних фінансових вкладень по обидва боки конфлікту! Якщо зі стороною Україна, офіційна, законна влада, це цілком зрозуміло — бюджет і допомога з усіх боків, від волонтерів до іноземних держав на різних рівнях, то от із другою стороною, що протистоїть офіційному Києву, не стану лукавити й одразу позначу цю сторону так, як я бачу згідно з нормами міжнародного права — це терористи, які напали на Україну! Тут усе зовсім неоднозначно й вимагає оцінки. Що бачить по російських каналах, інших каналів він не дивиться не через відсутність технічної можливості, а через банальне незнання жодних мов, крім російської, що бачить по телевізійних каналах пересічний росіянин? Ось тут-те і вступає в гру «Створи ворога заради ненавидіти», поняття не просто ПРОПАГАНДА, а шалена, розрахована на ледачого й бажаючого повірити в усі злі казки й відверті бредні телевізійних пропагандистських ідіотів, розрахована на глядача-дурня — перепрошую, МЕГАПРОПАГАНДА сучасної російської фабрики брехні, всіх кишенькових, підконтрольних ЗМІ Росії! У глядача немає шансу не повірити в українських карателів, фашистів і рабовласників, що постійно жують дітей! Що це — тотальне божевілля або небажання дізнатися правду? Чи, можливо, росіянам зручно не лізти в нетрі і їсти те, що їм подають на блюдечку всілякі російські газети, телеканали тощо, преса, що зображує Вільну й Об’єктивну та безупинно бреше? Схоже, що так! Вигідно не знати й не замислюватися! Не замислюватися, звідки танки, «гради», гармати й ракетні установки в терористів? Звідки підтримка, починаючи з розвідки, зв’язку до фінансування? Хто здійснює командування? Усе це зручно й безпечно в сьогоднішній Росії не знати!
Повернімося до того, з чого почали — що відбувається? Для громадян Росії не бажати знати правду — це зручна й, повторюся, безпечна позиція! Розібралися? Ні, не все так просто! Реакція росіян, що не бажають хоча б спробувати зупинити війну в Україні, це тільки одна проблема, що ускладнює ситуацію!
В України є і другий, не менш підступний ворог — це «заслані», які шкодять помилково, які шкодять свідомо, які шкодять заради грошей, можливо, заради чинів або влади, залякані й контрольовані з-за поза внутрішні вороги, що роками готувалися, на всіх рівнях держави Україна! Мені складно уявити, в що може вилитися невдоволення українців хоча б тим, що сьогодні йде війна, а багато хто як крав, так і краде і навіть не позбавлений посад. На тлі економічної ситуації, що об’єктивно ускладнюється, в Україні пораненим, котрі повернулися із фронту, якщо й не фізично, то морально вже точно, хлопцям-захисникам Батьківщини — хлопцям з окопів складно буде не відреагувати на те, що відбувається!
Не все одразу, я згоден, але сьогодні немає часу чекати на кращі умови для ведення оборонної війни з переважаючим супротивником! Ніхто не принесе порятунок, визволення від божевільного диктатора, що жадає зжерти Україну, стерти з лиця землі Волелюбний і Хоробрий Народ України!
Росіянам не вперше вигідно, зручно плювати на горе українців, як і колись на горе грузинів! Потім, після змушеного пробудження, громадяни Росії відповідатимуть приблизно так: «А ми не знали, та й по телику те сказали...»!!!
Внутрішні вороги підступні й небезпечні! Вони не прагнуть до перемоги. До закінчення війни! Їм війна вигідна для відволікання уваги від своїх корупційних оборудок!
Чи переможе Україна? Під перемогою я розумію збереження суверенітету, незалежності в міжнародних визнаних межах. Я так само говорю про Вільну, Європейську державу — Україну! Моя оцінка, з урахуванням усього спектра, здавалося б, непереборних труднощів — ОБОВ’ЯЗКОВО ПЕРЕМОЖЕ! Чому я так упевнений? Готовий пояснити те, що пишу постійно, ще до гарячої фази протистояння:
1) «Душу й тіло мі положим за нашу Свободу» — це може написати й втілювати в життя тільки непереможна нація, непереможний Народ!
2) Для ведення війни у того, хто напав на Україну, має бути сильна економіка, крім полчищ безмозкого гарматного м’яса. Цього немає, і в найближчому майбутньому не передбачається.
3) Дух українських бійців! За наявності сучасних озброєнь, це точно незаперечний козир України!
4) Волонтери з усього Світу допомагають Україні! Не можу впевнено сказати, якби потрапила в подібну ситуацію інша країна, хіба інший Народ так опікувався би своєю армією, долаючи все, усі тяготи нерівного протистояння?
5) Міжнародна політична реакція не така сильна, як хотілося б, але політичні й економічні санкції з урахуванням рішучості основних країн — лідерів світового співтовариства, вони діють, навіть коли це не видно на перший погляд.
6) Рішучість! Перемагає завжди той, хто готовий іти до кінця! Українцям нікуди відступати! Вони вже розлютилися і готові, навіть рвуться боротися, щоб, перепрошую, голими руками пащу порвати іноземному агресору-нападнику! І їм уже байдуже, хто і як озброєний! Цей дух точно не програє вирішального бою!
7) Шанс! Історичний шанс сьогодні є в України! Кров’ю, втратами, горем, божевільною ціною оплатити свою Волю! Волю свого Майбутнього! Волю майбутнім поколінням Українців! І це розуміє і відчуває вся Україна, від малого до великого.
Так збіглося, що я пишу для «Голосу України» в дні свята Песаха, свята Свободи й Весни (Великодня). Пишу в дні святкування біблійного виходу євреїв з Єгипту, вивільнення євреїв з 400-літнього рабства, становлення євреїв як Народу, як Нації! Будучи частиною Єврейського Народу, усвідомлюючи історичну паралель, я більше за інших відчуваю, що відчувають українці, які сьогодні вириваються з рабства до Світла! Що відчуває переслідуваний поневолювачем багатонаціональний і мультиконфесіональний народ України, який рветься до Свободи! Закінчу словами мудреця, у яких є і великий смисл, і відповідь: хто ж у підсумку здобуде довгоочікувану перемогу? Не я це сказав, я тільки пам’ятаю і повторю рядки Великого українського Пророка Тараса Шевченка:
І вам слава, сині гори
Кригою окуті,
І вам, лицарі великі,
Богом не забуті.
Боріться — поборете,
Вам Бог помагає!
За вас правда, за вас слава
І воля святая!
Сьогодні кожна розумна й думаюча, чесна, волелюбна людина планети Земля зобов’язана бути з Україною! Бути на боці тих, хто бореться, не бажає жити в рабах, сповненого гідності українського Народу!
Україна, Брати й Сестри — я молюся за Вас!
Я Вірю у Вас і Вашу ПЕРЕМОГУ!
Слава Україні! Героям Слава! Смерть ворогам!
Удачі й Свободи!
Наталя ЗУБЧЕНКО (літератор, Ставрополь):
— Давно й дуже ХОТІЛОСЯ НАПИСАТИ ДЛЯ УКРАЇНСЬКОЇ ПРЕСИ. Мої дитинство і юність минули в радянській Україні. Це був дивовижний час, коли сусіди всіх восьми під’їздів п’ятиповерхівки ходили одне до одного в гості!!! І РОСІЯНИ, І УКРАЇНЦІ, І КАЗАХИ — ЛЮБИЛИ ОДИН ОДНОГО, ЯК РІДНІ! І НІКОМУ Й НА ДУМКУ НЕ СПАДАЛО ПИТАННЯ ПРО ТЕ, ЯКОЇ МИ НАЦІЇ. УСЕ, ЩО ВІДБУВАЄТЬСЯ СЬОГОДНІ, Я ВВАЖАЮ ВАРВАРСТВОМ, І В ЦЬОМУ ВИННІ ОБИДВІ СТОРОНИ. НА УКРАЇНУ СЬОГОДНІ ДИВЛЯТЬСЯ ЛИШЕ З ТОЧКИ ЗОРУ ПОЛІТИЧНОЇ. ХОЧА, У ПЕРШУ ЧЕРГУ, УКРАЇНА — ЦЕ ВЕЛИЧЕЗНИЙ ШАР НАЦІОНАЛЬНОЇ КУЛЬТУРИ, ЦЕ ТАРАС ШЕВЧЕНКО, ЛЕСЯ УКРАЇНКА... ЦЕ ПРЕКРАСНА, НЕПОВТОРНА УКРАЇНСЬКА ПРИРОДА, ЦЕ ОСОБЛИВИЙ СПІВУЧИЙ КОЛОРИТ УКРАЇНСЬКОЇ МОВИ. ЦЕ ХВИЛЮЮЧІ, ТАКІ, ЩО БЕРУТЬ ЗА СЕРЦЕ, ЗАПАХИ УКРАЇНСЬКОГО ХЛІБА Й СТЕПУ... Мені здається, цей воєнний конфлікт СТАНЕ ГАНЬБОЮ 21-го СТОЛІТТЯ. Безграмотні політики приносять біль у суспільство й страждання, яким НЕМАЄ ВИПРАВДАННЯ.
З любов’ю з Росії до чарівника-Дніпра й усієї України та безліччю теплих побажань.
Світлана СТАВНІЙЧУК (Санкт-Петербург):
— Українська тема просто оголила якісь глибинні розходження світосприймання. Наносне, надбане злетіло, як осінній лист під поривом вітру, і погляду відкрилося щось настільки соромітне, що, проти волі, повстає природня бридливість. І можна те, що проявилося, пояснити, зрозуміти й вибачити, але доторкатися до нього дуже важко себе примусити.

Підготувала Наталя ЯРЕМЕНКО.
Мал. Олексія КУСТОВСЬКОГО.