Два роки тому смеркло у долі Олександра Басича (мешканця села Підлозці Млинівського району): обірвалося життя дружини Лариси. Однак у миті печалі і скорботи тридцятилітній чоловік не став нарікати на білий світ і не розписався у власній безпорадності, хоча ятрила рана, боліли думки.
Глибину втрати вимірював не тільки серцем — на руках батька залишилося четверо діток-соняхів, які на ту трагічну пору не могли сповна оцінити масштаб трагедії, яка їх спіткала. Адже найстаршенькій Анні тоді виповнилося шість рочків, Михайлику — чотири, Іванку — два, а найменшеній Лідусі — лише два місяці від народження. Від духовної самоти і розпачу врятували сестри Надя й Оля, брати Сергій та Юрій, які в живуть у Підлозцях. Вони розраджували брата та його діток, допомагали, підтримували.
Звісно, що найбільше клопотів звалилося на Надійку, яка проживає з братом Олександром і квартетом юних Басичів: Ані, Мишку, Іванку та Лідусі вона замінила маму, поселила їх у своєму серці і тісненько пригорнула братових синів і донечок крилами своєї душі. Не дивно, що часто-густо вони називають її мамою. Певною мірою їм легше, бо їхня пам’ять не закарбувала обличчя рідної неньки, тож потребу в материнському теплі заповнює тітка Надя. Дещо складніше з Ганнусею. Краєчком пам’яті вона зафіксувала образ любої матусі, тож коли хмарки гірких спогадів осідають на струни душі, дівчинка зазвичай усамітнюється і плаче. Каже, що скучила за мамою. Звісно, в Олександра серце крається від тих дитячих споминів і снів, тож намагається розрадити донечку.
Юні Басичі зростають у комфортних умовах. Аня уже другокласниця Підлозцівської одинадцятирічки, Мишко у дитсадку, Іванко й Лідуся зазвичай залишаються з татком, дядьками й тітками.
Добре слово Олександр Басич замовив і за підлозцівського сільського голову Миколу Костюкевича: «Микола Олександрович для нас і сільський голова, і Верховна Рада, і мати Тереза. Але має істотну перевагу над іншими — дивиться на клопоти ближнього очима власної душі».

Млинів 
Рівненської області.

На знімку: затишно і комфортно Іванку, Мишкові і Лідусі у товаристві тата і тітки Олі (Аня — в школі; тітка Надя — на роботі).

Фото автора.