Новий закон про наукову та науково-технічну діяльність дасть змогу готувати магістрів в академічних інститутах. Про це повідомив президент Національної академії педагогічних наук України Василь Кремень під час методологічного семінару «Інтеграція освіти і науки — необхідна умова інноваційного розвитку країни», що відбувся учора в Інституті педагогіки НАПН.
Нині внесений урядом проект закону про наукову і науково-технічну діяльність готують до першого читання у профільному комітеті Верховної Ради.
«Я маю стосунок до розробки цього документа, — розповів Василь Кремень. — Ми намагаємося запропонувати (і поки що підтримка в цьому є) зробити ще один крок до інтеграції освіти і науки та розширення освітньої діяльності академії».
Окрім права готувати докторів філософії, академічні інститути отримають можливість спільно із закладами вищої освіти готувати магістрів з наукових напрямів. «Звичайно, не всі інститути автоматично отримають таке право, а лише ті, що мають відповідні умови», — уточнив Василь Кремень.
«Життя в епоху інноваційного прогресу висуває свої вимоги. Підготовка до ефективної професійної діяльності передбачає не тільки засвоєння людиною певного обсягу знань, а й здатність до їх постійного оновлення та використання в практичній діяльності», — підсумував президент НАПН.
Сьогодні не можна уявити сучасну освіту без наукової діяльності, навчання — без наукового пошуку. Попри законодавчу неврегульованість цього питання, українські виші й наукові установи мають чималий досвід співпраці. Про нього, зокрема, розповів виконувач обов’язків директора Інституту магнетизму (підпорядкованого НАНУ і МОН) Юрій Горобець. Інститут є базовим для підготовки студентів фізико-математичного факультету НТУУ «КПІ», фізичного та радіофізичного факультетів Київського національного університету ім. Т. Шевченка. Юрій Горобець нагадав, що міжнародний авторитет будь-якого університету у світі визначається його науковою школою.
