Керівництвом ПАТ «Київоблгаз» ініційовано безпрецедентну акцію. У ній могли взяти участь усі охочі представники ЗМІ. «Якість газу з конфорки» — публічний експеримент відбору та аналізу природного газу безпосередньо з газового обладнання споживача в режимі реального часу в незалежній державній лабораторії Укрметртестстандарт з оприлюдненням та коментуванням його результатів. Так анонсували організатори цей захід.

 

І ми поїхали. Дорогою наш гід, головний інженер ПАТ «Київоблгаз» Павло Кишкар, розповів, що споживачі Київської області отримують у свої домівки газ, що за своїми якісними показниками відповідає усім вимогам міжнародних стандартів якості. Фізико-хімічні параметри природного газу проходять регулярну перевірку в державних акредитованих вимірювальних хіміко-аналітичних лабораторіях УМГ «Київтрансгаз». Результати контролю якісних показників газу ПАТ «Київоблгаз» щомісячно оприлюднює на корпоративному сайті та в засобах масової інформації. Утім, іноді споживачі нарікають на так званий неякісний газ, спираючись, скажімо, на свої суб’єктивні визначення його калорійності. Порівнюють час нагрівання чайника, колір газового полум’я у конфорці тощо.


Доки Павло Олексійович усе це розповідав, наш мікроавтобус припаркувався на одній із затишних вулиць Ірпеня, поряд з ошатним триповерховим цегляним будиночком. Його господиня, яка назвалася Юлією, розповіла, що це саме вона є ініціаторкою сьогоднішнього експерименту. А вдатися до нього її змусили рахунки за газ, які щомісяця збільшуються, хоча площа, що опалюється, зрозуміло, залишається сталою. Опалювальні прилади, а це двоконтурний котел та підлога одного з поверхів будинку з водяним підігрівом, — ті, якими обладнали будинок ще попередні господарі. От і запропонувала пані Юлія провести експеримент. А оскільки й у ПАТ «Київоблгаз» давненько вже замислювалися над такою акцією, щоб розвіяти сумніви споживачів, то у цьому інтереси сторін, як мовиться, збіглися.


Коли слюсарі «Київоблгазу» заходилися готувати обладнання для взяття проби, пані Юля захвилювалася.


— Ви, — каже, — там обережніше біля котла, бо він у мене якийсь вередливий. Не пошкодьте.

 

Сказати «жах» — нічого не сказати

 

Доки майстри займалися своєю справою, господиня запросила до будинку. Те, що ми побачили, — просто жах. Ні-ні. Не подумайте поганого. У будинку тепло і затишно, чисто і прибрано. Але жах з точки зору зберігання тепла.


Уявіть собі кілька кімнат загальною площею 80 квадратів (поверх), умовно розділених на зони, але без дверей, які, у разі необхідності, можна було б бодай причинити. Не кажучи вже про те, що деякі кімнати, коли, скажімо, вони не використовуються, можна якийсь час не опалювати чи опалювати не на повну потужність. Та, здається, проектанти, захопившись концепцією «перетікання» просторів, забули, що живемо ми аж ніяк не у субтропіках, де можна знехтувати питаннями енергозбереження. От і маємо: будинок загальною площею понад 200 квадратних метрів, а гроші на його опалення — в трубу, тобто, у димар.


— А скільки вас мешкає у будинку, — цікавимося.


— Я з дитиною, — відповідає господиня.


— А не замислювалися, коли газ такий дорогий, що варто було б вжити найелементарніших заходів для енергозбереження вашої оселі? 


— Уже рахувала, — жінка невтішно сплескує в долоні, — утеплення за сьогоднішніми цінами стане щонайменше у 70 тисяч гривень, а у мене таких грошей зараз немає.


Не додало плюсів ощадливості і те, що у гаражі, розташованому у цокольному приміщенні, така сама температура, як і в будинку, — не менше +180С. Ще один закид проектантам. Про те, щоб регулювати температуру, принаймні на окремих поверхах, вони, напевно, не замислювалися, а можливо, завдання таке перед ними не ставилося. Найімовірніше, коли будинок зводили, мало хто думав про економію. Тріщини, що з’явилися у стінах від просідання фундаменту, теж не надто втримують тепло. Принаймні, представники «Київоблгазу» у цьому переконані. І для того, щоб завершити експеримент, аби позбутися всіляких сумнівів, з настанням справжніх холодів пообіцяли провести власним коштом термоаудит оселі. Тепловізор, мовляв, неупереджено покаже, куди зникає тепло і чому споживання газу для опалення збільшується.

 

Сторонніх домішок не виявлено!

 

Тим часом проби взято. Займаємо місця й прямуємо до науково-виробничого відділу стандартних зразків складу газових, рідких та твердих середовищ державного підприємства «Всеукраїнський науково-виробничий центр стандартизації, метрології, сертифікації та захисту прав споживачів». Начальник лабораторії атестації газових сумішей Сергій Шпильний розповідає, що, провівши такий аналіз, матимемо повний компонентний склад газу, відібраного для перевірки, і його кількісний вміст. Колеги-журналісти, скориставшись невеликою паузою, почали ставити незручні запитання, напевно, сподіваючись загнати дослідників на слизьке.


А чи можна на око визначити, що газ неякісний? А чи може бути полум’я не таким інтенсивним, якщо зменшити тиск подачі газу? Про що свідчить жовтий чи синій колір полум’я? Ще з десяток запитань пролунало. І на них дослідники цілком слушно відповіли, мовляв, коли б якість газової суміші можна було визначити на око, який сенс у проведенні аналізу. Це по-перше. А по-друге, на інтенсивність горіння впливають безліч факторів. Це — несправність газового обладнання, невідповідність його стандартам, потрапляння до конфорки сторонніх предметів: пилу, шерсті домашніх тварин тощо.


І от маємо: документально оформлені, завірені печатками протоколи та висновки, що не залишають жодного сумніву: наші проби відповідають усім вимогам і стандартам. Сторонніх домішок не виявлено.


— Але все-таки, — не втримуємося від головного і найважливішого запитання до заступника начальника відділу Володимира Романюка, — чи можуть газівники додавати щось у газ?


І отримуємо вичерпну відповідь:


— Можуть, і додають... так звані меркаптани з метою безпечного його використання, надаючи газові характерного запаху. А щоб ще щось, дуже у цьому сумніваюся. Уявляєте, які мають бути обсяги. І як це все налагодити?

 

Замість епілогу

 

Тим не менше, кожна господиня скаже, що щось таки коїться з нашим газом. Чому склянка води закипає утричі довше, ніж колись? Можливо, річ у радянських ГОСТах, а можливо, у тому, що якщо у газ нічого не додають, то недостатньо очищають? Народний депутат від партії «ВОЛЯ» Юрій Дерев’янко під час брифінгу в парламенті заявив, що за останні роки кількість спожитого газу зросла щонайменше на 30%. Причина — низька якість. Народний обранець повідомив, що зареєстрував законопроект №3248 «Про внесення змін до статті 12 Закону України «Про ринок природного газу» щодо відповідності якості природного газу європейським стандартам. Однак профільний комітет рекомендував парламенту його відхилити...


І ще одне. Кілька років тому Україна спільно з ЄС розпочала будівництво метрологічної станції «Боярка», що мала забезпечувати виміри природного газу на всіх рівнях розподілу та споживання — від магістрального газопроводу до кінцевого споживача. У проекті передбачалися мобільні лабораторії, що контролювали б якість  газу. Першу чергу будівництва майже завершили, але згодом проект зупинили.


Мабуть, комусь контроль якості  невигідний?