До новорічних та різдвяних свят цінові коливання привчили нас готуватися заздалегідь. Добра господиня розуміє: краще кинути шмат м’яса у морозилку і точно знатимеш, що не доведеться наприкінці грудня платити на відсотків 20—30 більше. А полиці крамниць і так не надихають на веселощі. За останній рік більшість товарних позицій підняли вартісну планку. Приміром, якщо торік у цю пору десяток яєць можна було придбати за 15—20 грн., то нині ціни починаються від 25—30. Яловичина у супермаркетах (найкраща) коштувала 75—80 грн. за кг, а зараз м’ясо на відбивні пропонують по 110—120 грн. Але жодні захмарні ціни не зможуть скасувати Новий рік. Він обов’язково прийде за розкладом, і більшість родин зустрічатиме його, як годиться, за святковим столом.

Бензин та дизпаливо

Пальне на вітчизняних заправках завмерло в очікуванні змін валютного курсу та котирувань нафти на світовому ринку. Обидві тенденції — подальше здешевлення гривні й здорожчання нафти на світових біржах — не на користь споживачеві. Втім, і невисока платоспроможність багатьох автолюбителів, які останнім часом звели мандрівки до мінімуму, і традиційне сезонне скорочення попиту, утримуватимуть і надалі цінники на бензин та дизельне паливо від помітних стрибків.

Борошно

У роздробі залишатиметься на нинішньому рівні, адже торговельні мережі у надії розпродати складські запаси вже пропонують різноманітні знижки. Заяви Росії про введення з 1 січня 2016 року ембарго на імпорт української сільськогосподарської продукції та харчів теж сприятиме збільшенню пропозиції окремих товарів на вітчизняних полицях. Так, в одному зі столичних супермаркетів з’явилося, приміром, борошно по 9 гривень за двокілограмовий пакет. Як свідчить інформація на упаковках, воно виготовлене на Харківщині на замовлення компанії з Челябінської області РФ.

Хліб

Відсьогодні у Києві знову подорожчав хліб. «Український» нині можна купити за 7,92 грн., півкілограмовий батон — за 5,64, «Пшеничний» — за 6,24 грн. Тож дедалі частіше мешканці столиці вважають за доцільне витратитися на проїзд (наземний громадський транспорт коштує три гривні за поїздку, метро — чотири), щоб придбати хліб за фіксованими (соціальними) цінами. У встановлених по місту фірмових кіосках ПАТ «Київхліб» звичайний півкілограмовий батон коштує 4,15 грн., 650-грамовий подовий «Пшеничний» — 4,05 грн., а 950-грамовий «Український» новий подовий — 5,25 грн.
Вартість буханців залежить від ціни на зерно, а воно за останні три тижні додало у ціні три-чотири відсотки. Природно, це впливає на зростання цін на хліб.
Тож для соціально незахищених верств населення пропонується запроваджувати адресні дотації. Ідея — щоб це була банківська картка, на яку надходитимуть кошти. І людина гроші з такої картки витрачала б на певні продукти: молоко, сир, хліб, борошно, вершкове масло, олію тощо. А нічого, окрім товарів цієї так званої соціальної категорії, купити не могла. Технічно зробити це неважко. Одна з перешкод для впровадження — у сільській місцевості аж ніяк не в усіх магазинах є прилади для зчитування таких карток.

Крупи

Причин для зростання цін на гречку в аграрному міністерстві не бачать. Мовляв, цьогорічні обсяги виробництва цілком задовольняють попит. Жодних проблем з іншими крупами теж не очікується.

Цукор     

залишатиметься у цінах листопада. Солодкого піску, запевнили в Мінагрополітики, в Україні достатньо. Незважаючи на значно нижчий, ніж торік, урожай буряків, очікується, цукру цьогоріч буде вироблено 1,4 млн. тонн (торік мали 2,2 млн. т), ще майже 560 тисяч тонн — перехідні запаси. Споживання всередині країни оцінюється в 1,6 млн. т. Тож потреби у буряковому цукрі буде цілком забезпечено, навіть 200—300 тисяч тонн ще залишатиметься на початок наступного сезону.
Та все-таки, якщо монополісти-спекулянти на ринку солодкого піску спробують скористатися ситуацією і виставлятимуть на білі кристали захмарні ціни, їхні апетити вгамують імпортні поставки більш дешевого закордонного цукру. Принаймні на цьому наголошують окремі експерти.
Нині на полицях столичних супермаркетів вартість кілограмового пакета цукру починається з 16—18 грн. (Торік у цю пору був удвічі дешевшим). «Недорогий» ваговий солодкий пісок можна придбати по 14—15 грн./кг. Варто звертати увагу, наскільки добре такий цукор сиплеться — оскільки білі кристали чудово вбирають вологу, недобросовісні продавці на складі біля «солодких» мішків можуть ставити воду, щоб товар набирав ваги. Причому іноді платять «за воду» і покупці пакетованого цукру. Якщо цукор не сиплеться вільно, як пісок у пісочному годиннику, а злипається, чіпляється до упаковки, краще його не купувати.

Овочі та фрукти   

Оптимізм для українських споживачів — у Туреччині очікують щедрий урожай фруктів. Тож такі звичні під ялинкою і на новорічних столах мандарини з апельсинами та лимонами можуть навіть подешевшати. Звісно, якщо залишатиметься стабільною ситуація на валютному ринку України.
Подешевшанню сприятиме і торговельна війна, оголошена Туреччині Росією. Як запевняють аналітики «АПК-Інформ: овочі та фрукти», насамперед здаватимуть цінові позиції мандарини, виноград, перець, огірки і томати. Після відмови РФ купувати все це, турецькі трейдери змушені оперативно переключатися на альтернативні ринки збуту. Акцент, напевне, буде зроблено на найбільших імпортерів, зокрема — Україну, оскільки взимку Туреччина — основний постачальник вітамінної продукції до нашої держави.
А ось борщовий набір поки що не хоче радувати нас напередодні свят і вперто тримає цінову планку. Картопля більш-менш прийнятної якості у столиці коштує 8—10 грн./кг, капуста, цибуля, столові буряки та морква — від 12 гривень.

Молоко та молокопродукти

Оптово-відпускні ціни на молочні продукти, за прогнозами директора аналітичного агентства «Інфагро» Василя Вінтоняка, виростуть приблизно на 10 відсотків. Молоко у плівці (тобто найдешевше) нині реалізується по 10,5 грн. за літрову упаковку, а коштуватиме десь 13 гривень. Кефір пропонується по 12, буде — 15 грн. Відсотків на 6 подорожчає твердий сир — зараз зроблений в Україні «Російський» виробники продають від 80 гривень за кілограм.
Вершкове масло може істотно додати в ціні — ще відсотків 10, тому що його мало. Хоча масло і так дороге — за останні півтора місяця подорожчало відсотків на тридцять, «селянське» 72% жирності, реалізують вже по 70 гривень за кілограм, 82% жирності — по 80 грн. Йдеться про нефасоване блочне масло. Фасоване — ще дорожче. І це — ціни виробника. Високі, бо за останній місяць вартість сирого молока від товарних ферм зросла на гривню-півтори. Зараз, стверджують переробники, складно знайти якісну сировину великими партіями (хоча б 10—15 тонн щодоби) дешевше як по 6 грн. за літр. Взагалі-то окремі сільгоспвиробники за молоко ґатунку «екстра» правлять 7 гривень.
По дорозі на торговельні полиці молочні продукти, зазвичай, додають в ціні відсотків тридцять: є проміжна ланка — дистриб’ютори, які беруть до 15 відсотків, і торгівля вимагає стільки ж. Тому в магазинах ціни на молочку до нового року будуть «ще веселіші».

Соняшникова олія

Бутильована, після здешевлення у вересні-жовтні, знову дорожчає -до нового року літрова пляшка від провідних брендів коштуватиме понад 30 грн. Майже 90 відсотків виробленої в державі олії експортується, наголошують в асоціації «Укроліяпром», тому закупівельні ціни на насіння соняшнику всередині країни помітно залежать від вартості рослинних олій на світовому ринку. Девальвація гривні теж впливає на здорожчання олії, хоча остання 100-відсотково виробляється з вітчизняної сировини — соняшнику, але ціни на нього давно перевищили межу в 10,3—10,5 тисячі гривень за тонну (на початку вересня були на рівні 7,5 — 8 тис. грн.). При цьому аграрії через нестабільну ситуацію на валютному ринку стримують продаж олійного насіння в очікуванні ще вищих закупівельних цін.

М’ясо

ближче до новорічних свят може дещо подорожчати.  Хоча пропозиція, приміром, свинини на ринку збільшується — господарі спеціально вгодовують тварин, щоб вигідно продати м’ясо у час активного попиту. Стрімке зростання цін стримуватиме хіба що піст та низька купівельна спроможність населення — чимало родин задовольнятимуться бюджетною курятиною. Кілограм свинячої вирізки вже наприкінці листопада в Києві коштував від 85—90 грн., яловичої — від 120 грн. Прийнятним для гаманців пересічних громадян залишається хіба що так зване котлетне м’ясо, по 53—55 грн. за кіло.

Транспортні послуги     

можуть подорожчати. У Києві вже з минулої суботи проїзд у деяких маршрутках підвищився на 50 копійок, а то й на гривню. Вартість поїздки починається від 4 грн. Пояснення просте — мовляв, у тарифах відсутня складова оновлення рухомого складу.  
Проїзд залізничним транспортом найближчим часом не дорожчатиме, а «Укрзалізниця» до новорічних та різдвяних свят уже призначила десять додаткових маршрутів та продовжує збільшувати кількість місць у поїздах в найбільш популярних напрямках, щоб усі бажаючі могли здійснити зимові подорожі, порадував співвітчизників міністр інфраструктури Андрій Пивоварський.

Житлово-комунальні послуги      

Споживачів, які не мають клопоту з обігрівом власних осель, у платіжках за грудень можуть вразити суми за централізоване опалення. Рахунки за газ чи електроенергію дивуватимуть тих, хто використовує ці енергоресурси для обігріву помешкань. Відносний спокій матимуть власники грубок та пічок — їм з осені довелося витратити три-п’ять тисяч гривень, щоб купити сім—десять складометрів дров чи півтори-дві тонни вугілля. Звісно, щоранку розпалювати у холодній хаті — це не регулятор на електричному обігрівачі повернути, зате господарі менше залежать і від тарифів, і від можливих віялових відключень.
Дивує те, що у часи суцільної декларованої енергоощадності можна зустріти будинки, де, приміром, у веранді чи на ганку цілодобово горить світло. Виявляється, родини отримали субсидію, на місяць мають, скажімо, 120 «безкоштовних» кіловат електроенергії, ось уже перше грудня, а струм не використали, тому доводиться світити і вдень, і вночі. Бо інакше, мовляв, зріжуть ліміт на дармові кіловати. Що тоді робити?..
Не розумію одного. Навіщо, питається, кидати десятки мільярдів гривень бюджетних грошей на субсидії, коли у керівних кабінетах не вистачає вміння розробити механізми, які б кожного обивателя стимулювали до економії, а не підживлювали байдужість і споживацькі настрої. Хоча, може, це навмисне так робиться: «розумні» державні чиновники протягують вигідні для постачальників ресурсів та надавачів комунальних послуг схеми компенсацій їхніх затрат, прикриваючись красивими гаслами про енергобезпеку країни та турботу про зубожіле населення.

Прогнози збирала Галина КВІТКА.