Різдво в Карпатах — особливе свято, в якому тісно переплітаються народні звичаї та традиції. Прадавній обряд святкування дотепер зберігається в селі Ільці Верховинського району Івано-Франківської області.

Зранку усі жителі невеличкого гірського села збираються біля дерев’яної церкви Пресвятої Трійці. Тут і чимала кількість туристів, які з’їхалися з різних регіонів, щоб побувати на святі найдавнішої коляди, яке бере початок ще з дохристиянських часів. Цікаво, що колядування на Гуцульщині — справа виключно чоловіча. Одягнені в строкаті гуцульські жупани з святковими капелюхами на голові, прикрашеними яскравим пір’ям, колядівники проходять у церкву. В руках у них — невеличкі топірці, що символізують основне заняття гуцулів — лісорубство.
Після церковної літургії колядівники виходять на подвір’я церкви, розбиваються на групи по 8-12 чоловік і тричі обходять церкву, виконуючи обряд. На чолі їх стоїть «береза» — провідник колядівників та скрипаль, який задає відповідну мелодію. Після «святкового обходу» чоловіки стають на коліна і моляться. Священик благословляє колядівників на добру коляду і передає скриньки для пожертв.
Колядівники розходяться з віншуванням по селу, прославляючи Спасителя. За одну різдвяну коляду вони збирають в середньому 10 000—12 000 гривень, які йдуть на потреби церкви. Щоб не мати образи від односельчан, колядівники мають обійти всі хати в селі, навіть ті, що розташовані далеко в горах, за 5—10 км.

Фото Сергія КОВАЛЬЧУКА.