Місцеві бюджети виявилися не готовими до «кулінарного» випробування
Меню шкільних їдалень важко назвати не тільки вишуканим, а й просто смачним та здоровим. І не тому, що тамтешні кухарі не вміють добре готувати. А тому, що примудритися зварити обід із двох-трьох страв трохи більше як за червонець не зможе і найвправніший шеф-кухар. Але з нового року навіть із такими дешевенькими обідами виникають серйозні проблеми. Причини відомі: витрати було перекладено з державного бюджету на місцеві. А ті виявилися не готовими до такого «кулінарного» випробування.
Де гроші, там і смачно
Щоправда, не скрізь. Секрет раціонального і стабільного харчування залишається простим: де є гроші — там є все гаряченьке і смачненьке. Приміром, у Хмельницькому проблему не відчули ані школярі, ані їхні батьки. Навпаки, до міського бюджету на нинішній рік було закладено суму, котра дасть змогу вдвічі збільшити витрати на харчування учнів молодших класів.
— Торішній бюджет передбачав чотири гривні на один обід, — розповів міський голова Олександр Симчишин. — Зрозуміло, що за теперішніх цін говорити про повноцінне харчування просто неможливо. Тому з нового року на кожну дитину виділятиметься щодня по вісім гривень. Це теж не дуже багато. Але таке збільшення міг дозволити собі міський бюджет, а депутати підтримали його.
У дитячих садках міста виплати на харчування з міської скарбниці також зросли із 12 до 16 гривень. Депутати були готові доплюсувати ще кілька гривень. Але на заваді стали певні законодавчі формальності. Адже відповідно до нинішніх правил, разом із місцевим бюджетом співфінансувати харчування своїх чад мають батьки у пропорції 60 до 40 відсотків. Тож із зростанням бюджетної складової мусить збільшуватися і батьківська частка, а до цього готові не в усіх родинах. Забезпечити такий «ситний» бюджет своїм дітям можуть далеко не всі громади області.
На Хмельниччині з усіх шкіл свого харчоблоку не мали лише дві сільські школи у Полонському та Ізяславському районах. Але й там діти не голодували: продукти завозили у шкільний буфет.
В усіх інших навчальних закладах краю учням молодших класів готували обіди на місцях. Щоправда, якість могла істотно відрізнятися. В одних районах максимальна вартість могла сягати семи гривень за обід. Зате в других ледве дотягувала до трьох з половиною. Але в будь-якому випадку це була обов’язкова стаття витрат.
Тепер тамтешні органи влади разом із керівниками навчальних закладів і батьками мають вирішувати, чи готові вони до витрат на харчування.
У територіальних громадах ситуація ще не прояснилася
Для Берездівської територіальної громади у Славутському районі, яка об’єднує 8,7 тисячі мешканців із 27 населених пунктів,— це непросте завдання. Адже нині до комунальної власності громади перейшло дванадцять шкіл і стільки ж дитсадків. Як розповів голова громади Віктор Васьківський, в бюджет на цей рік заклали кошти на харчування малюків у дошкільних закладах. А от зі школами питання залишається невирішеним.
— Договори на постачання продуктів у школи були підписані ще до початку навчального року, — пояснив голова. — Тепер нам доводиться їх переоформляти, бо змінився власник. Переважно постачальники підписують договори на тих само умовах. Але є єдине зауваження: ми просимо їх трохи зачекати із розрахунками, бо досі не можемо розставити всі крапки над «і» у фінансових паперах. А головне — чітко визначитися, звідки братимемо гроші на ці витрати.
Надходження і видатки берездівського бюджету на нинішній рік практично збалансовані — вимірюються в межах восьми мільйонів гривень. Але гроші розплановані переважно на такі захищені статті витрат, як зарплати та оплата комунальних послуг. А от над тим, де брати гривні на шкільні обіди, треба ще поламати голову. Тож поки що, завдяки добрій волі і розумінню постачальників, учні отримують свої гарячі обіди в борг.
Батьки діляться городиною з полів
Така ситуація спостерігається практично в усіх громадах краю. Як повідомила начальник відділу загальної середньої та шкільної освіти департаменту освіти ОДА Валентина Блажієвська, незважаючи на зміни в законодавстві, в усіх школах області харчування дітей молодших класів не припинено. Але скрізь намагаються у терміновому порядку знайти свій варіант розв’язання проблеми. Приміром, у Хмельницькому районі ухвалено програму шкільного харчування, на яку закладені кошти у бюджеті. У Кам’янці-Подільському місцеві обранці запропонували міську програму безплатного харчування дітей, тимчасово переселених із зони АТО та тимчасово окупованої території Автономної Республіки Крим, та дітей, батьки яких є учасниками АТО. Відповідно до неї 432 дитини цієї категорії, які навчаються в загальноосвітніх та дошкільних навчальних закладах, отримуватимуть безплатне харчування.
У деяких школах батьки погоджуються платити більші суми, щоб дітям готували ситніші обіди. В інших, переважно сільських, ухвалюють рішення про те, що батьки підтримають свої харчоблоки не так грошима, як продуктами, переважно городиною зі своїх господарств. Комусь вдається знайти спонсорів...
Але практично всі керівники на місцях зіткнулися із проблемою, як оформити необхідні фінансові документи, з ким і на яких підставах укладати нові договори, як проводити тендерні процедури для закупівлі продуктів.
Допомогти розібратися в цьому департамент уже попросив Міністерство освіти, зробивши відповідний запит.
На відповідь очікують найближчим часом. І це допоможе зрушити з місця бюрократично-паперовий бік справи. А от із тим, як знайти кошти для шкільних обідів, буде складніше. Зрозуміло одне, дорослим, і батькам, і чиновникам та представникам місцевих органів влади, доведеться працювати більше, щоб назбирати дітям на обід.
Хмельницький.
Фотоетюд автора.
