Якщо до державного бюджету на 2016 рік не внесуть обіцяні поправки й не передбачать кошти на розвиток вугільних підприємств, шахти ПАТ «Лисичанськвугілля» опиняться під загрозою закриття. Для їхньої стабільної роботи держава має інвестувати два мільярди гривень: під ці кошти й розроблено програму розвитку підприємства. Стабільне фінансування протягом п’яти років допоможе довести видобуток вугілля до 600—700 тис. тонн у рік. 

Після того як лисичанські гірники три місяці сиділи без зарплати, і їх обурення з цього приводу загрожували перейти в некеровані дії, аж до відмови виходити на роботу, галузеве міністерство оцінило серйозність ситуації й знайшло гроші для виплати заборгованості. Сьогодні шахтарям уже видали зарплати за грудень і січень, на початку квітня обіцяють лютневу. Гірники свої протести припинили, але такі дії міністерства називають латанням дірок і вимагають створення системи в роботі з вуглевидобувними підприємствами, виділення коштів для модернізації шахт. Лисичанські гірники, наприклад, сьогодні змушені працювати дідівськими способами — відбійним молотком. На шахтах немає аркового кріплення, а оскільки без нього неможливі прохідницькі роботи, то кріплення доводиться використовувати повторно, що не завжди виправдано. Особливо аркове кріплення необхідне шахті ім. Мельникова, яка тримає високі темпи проведення гірничих робіт. «Кошти треба вкладати у вітчизняне виробництво, а не купувати вугілля в Австралії й Африці», — кажуть шахтарі.
 А поки що підприємство намагається вижити самостійно. За рахунок застосовуваних технологій уже вдалося добитися зниження зольності вугілля з 44 до 25-26 відсотків, що позбавило необхідності проходити процедуру збагачення. А це важливо. Справа в тому, що збагачувальна фабрика «Лисичанськвугілля» значно постраждала під час боїв за визволення міста від бойовиків, тому вуглярі змушені звертатися по допомогу до своїх сусідів. Будівництво нового об’єкта поки що в стадії обговорення. Сьогодні середньодобовий видобуток у ПАТ становить 700 тонн вугілля, підготовка лав (дві на шахті ім. Мельникова й одна — на шахті ім. Капустіна) триває дуже повільно через відсутність фінансування. Проте керівництво підприємства обіцяє гірникам, що на першому місці є й буде оплата праці, а вже потім — розв’язання технічних проблем.
Із загальної кількості вугільних підприємств на українській території залишилося тільки два — «Лисичанськвугілля» і «Первомайськвугілля». У бойовиків Донецька опинилися всі провідні підприємства галузі — «Ровенькиантрацит», «Свердловантрацит», «Краснодонвугілля», які сьогодні входять до групи ДТЕК. Їхній власник знаходить можливості продовжувати вуглевидобуток, і підприємства працюють у штатному режимі. Водночас із дев’яти шахт окупованого державного підприємства «Луганськвугілля» не працює жодна. Зупинили виробництво шахти «Білоріченська», «Фащевська», ім. Артема, «Черкаська», «Лутугінська», «Вергулівська». Вода тут уже не відкачується й поступово затоплює цілі горизонти. Експерти вважають, що «ЛНР» не уникнути техногенної катастрофи. За даними Луганської ВЦА, у червні-липні 2016 р. станеться підтоплення Стахановсько-Брянківського регіону, закритих шахт Кіровської групи, а також виробок працюючих на контрольованій території шахт «Золоте», «Карбоніт» і «Гірська» ДП «Первомайськвугілля». Може виникнути надзвичайна ситуація техногенного характеру, оскільки шахтні води забруднюють водоносні горизонти, розмивають родючі шари ґрунту, витісняють на поверхню шахтний газ метан. 

Луганська область.