Українська вугільна галузь втрачає здобутки, людей і перспективу. Про це з тривогою говорять експерти та самі гірники. Значна частина шахт опинилася на окупованій території Донбасу. Але це не означає, що державні вугільні підприємства на підконтрольній території почали відчувати подвійну увагу з боку урядовців. Хоча така посилена увага була би цілком виправдана, адже йдеться про енергетичну безпеку країни. Та посадовці вдалися до дій прямо протилежних: на початку минулого року позбавили галузь державної підтримки, а паралельно заговорили про закупівлю палива з Австралії та Південної Африки. І хоча після шахтарських протестів дотації вугільникам відновили, їх обсяг дозволив лише гасити вогнища невдоволення невиплатою зарплат то в одному об’єднанні, то в іншому.

Минув рік, але проблема повторюється. Ситуацію вивчали журналісти «Голосу України».

 Цього року державна підтримка шахт у бюджеті знову не запланована. Коштів на розвиток виробництва бракує, посилилися проблеми зі збутом палива. Обсяг видобутку падає, зростає заборгованість із зарплати і соціальна напруженість у колективах. Тому під час зустрічей гірників із Головою Верховної Ради України Володимиром Гройсманом йшлося про прийняття законопроектів, спрямованих на вирішення соціально-економічних проблем працівників вугільної промисловості. Та цілий пласт проблем, які накопичилися у шахтарів, неможливо «підняти» зусиллями самого парламенту.

Сьогодні на державних шахтах видобувається лише кожна шоста тонна вугілля. Решту дають недержавні підприємства. Приватний бізнес також стурбований ситуацією в галузі. Головний фактор невпевненості в завтрашньому дні — не стільки економічна криза та бойові дії на сході, скільки відсутність енергетичного балансу країни. Скільки та яких енергоресурсів потрібно для економіки на найближчі п’ять, десять, двадцять років? Які джерела надходження? Доки немає відповідей на ці запитання, жоден інвестор не вкладатиме гроші до такої витратної галузі, як вугільна. А саме приватні інвестиції покликані вивести шахти на беззбиткову роботу.

«Протягом минулого року витратили 1,2 мільярда гривень на компенсацію різниці собівартості, хоча, щоб повністю збалансувати галузь, потрібно майже 2,5 мільярда. Якщо ці кошти витратити на обладнання — це дасть можливість підприємствам виплатити зарплати самостійно, не очікуючи вливань з бюджету», — заявив під час зустрічі шахтарів із головою парламенту міністр енергетики і вугільної промисловості Володимир Демчишин. Очільник галузі вважає, що ключ до вирішення проблем — прийняття концепції розвитку вугільної промисловості до 2020 року. Мета документа — зробити галузь беззбитковою. Про концепцію, яку має затвердити уряд, міністр говорить уже другий рік поспіль. Але що робити з шахтами сьогодні і завтра, а не через п’ять років, — такого плану у відомства немає.

 

 

Нова лава на шахті «Алмазна» ДТЕК ШУ «Добропільське» (Донецька область) забезпечить гірників роботою більш як на рік.

Фото надано прес-службою шахтоуправління «Добропільське».

 

 

Видобуток рядового вугілля станом на 27 березня 2016 р.