«Теплі кредити», схоже, не дуже-то й гріють об’єднання співвласників багатоквартирних будинків на Херсонщині. Із трьохсот ОСББ краю протягом року взяти пільгову позику на модернізацію внутрішніх систем центрального опалення, утеплення фасадів тощо спромоглися лише... три. Керівники кондомініумів, які взяли таку позику та успішно реалізували свої проекти, кажуть: процедура надто забюрократизована та потребує багато часу на збирання різноманітних папірців. Проте успішний результат надихає: мешканці багатоповерхівок на власному досвіді переконалися у вигідності пільгових позик і вже планують звертатися по нові.

«Достукалися до кожної квартири»

Лариса Оленковська, голова ОСББ «Віта»: «Нашу панельну дев’ятиповерхівку по вулиці 49-ї Гвардійської дивізії, 5, здали в експлуатацію ще чверть століття тому. За цей час дерев’яні вікна в під’їздах згнили та порозсихалися. Їм жоден ремонт уже не допомагав, і через це температура на сходах була така, як і на вулиці: тепло геть не трималося. Вирішили замінити дерево на метало-
пластик, але на 181 вікно треба було аж 151 тисячу гривень. Збирати на це внески з господарів квартир треба було невідомо скільки, тому зважилися на пільгову позику в державному банку. Аж тут почалося: гадали, що відповідного рішення правління задосить, але помилялися. Банк вимагав протокол загальних зборів, де за позику мали висловитися не менш як три чверті членів ОСББ. До того ж список членів об’єднання треба було подавати не тільки з паспортними даними, а ще й із номерами ідентифікаційних кодів. Можете собі уявити, скільки ми за ними побігали: як-не-як, у дві сотні квартир треба було достукатися та ще й кожного переконати. Для чого ці дані знадобилися фінустанові — загадка. Адже ніхто із власників квартир особисто відповідальності за повернення кредиту не несе. Крім того, на сайті банку ми не знайшли зразків документів, що їх треба було подавати для оформлення позики, і дуже пожалкували через це. Оскільки рішення загальних зборів та списку членів кондомініуму знову виявилося недосить. Додали до них купу бухгалтерських документів, включно з балансом і кошторисом робіт. Бюрократія відібрала понад два місяці, однак тепер з упевненістю можна стверджувати: результат перевершив наші сподівання. Після заміни вікон стало тепліше не тільки у під’їздах, а й у квартирах. Під час розрахунку за опалення економія становила 4—7 гривень на квадратний метр порівняно з тим, скільки платили мешканці сусідніх висоток. А на повернення позики коштів готівкою не збираємо — просто включили видатки в тариф на квартплату. Вийшло 0,36 копійки на квадратний метр. І сподіваємося повністю погасити борг уже за два роки. А тепер герметизуємо шви між панелями — фірма-підрядник погодилася на оплату робіт частинами».

«По гроші ходили з весни до осені»

Людмила Щербина, голова ОСББ «200 років Херсона, 12»: «У нашому кондомінімумі дві багатоповерхівки на 173 квартири. І у двох цих будинків проблема однакова. Вони тримають тепло настільки погано, що взимку часом навіть ліфти зупинялися, настільки шахта промерзала. Тим часом рахунки за централізований обігрів з кожним роком «важчали». Зрозуміли, що без лічильника тепла не обійтися, і пішли до банку по «теплий кредит» на 41 тисячу гривень. Банк дуже прискіпливо перевіряв, який рух коштів на рахунку ОСББ, вимагав акти звірки з усіма службами, з якими ми працюємо. Півтора місяця збирали документи, і коли закінчили, то полегшено зітхнули. Та, з’ясувалося, рано зраділи. Держава за нашою позикою відшкодовувала лише 40 відсотків від її вартості, а ще 20 відсотків мали відшкодовувати з муніципального бюджету. Однак перемовини між фінустановою та Херсонською міськрадою розтяглися ще на кілька місяців — ніяк не могли узгодити текст договору. Врешті узгодили, але вийшло, що працювати над отриманням пільгової позики ми почали навесні минулого року, а закінчили тільки в листопаді. Та слід визнати, що шкурка варта вичинки — наші витрати на лічильник окупляться менш як за два сезони. Тепер думаємо позичити гроші, щоб засклити ще й балкони загального користування для зменшення втрати тепла».

Позичальникам потрібен порадник

Керівники херсонських ОСББ, котрі вже сьорбнули шилом меду оформлюючи пільгові позички, кажуть, що в Україні порівняно з тією ж Польщею порядок отримання «теплих кредитів» занадто складний. Той, хто на них претендує вперше, через свою необізнаність у бюрократичних нюансах марно витрачає надто багато часу на човникування між банками, комунальними підприємствами, підрядниками та власне мешканцями кондомініумів. Життя позичальникам можна було б істотно полегшити, якби в регіоні органи місцевого самоврядування створили консультаційні центри (бодай по одному на місто), де головам кондомініумів та іншим позичальникам допомагали б із підготовкою пакета документів, надавали їхні зразки, адреси та контактні телефони посадовців, відповідальних за підготовку тієї чи іншої довідки. До того ж витрачати бюджетні кошти на такі центри зовсім необов’язково. Їх утримання могли б узяти на себе численні громадські організації, котрі опікуються проектами в галузі енергозбереження та енергоефективності за внутрішні чи міжнародні гранти. І ще одне. Як стало відомо, нині уповноважені банківські установи області позичальникам відмовляють через те, мовляв, що вчасно не уклали договори з Держенергоефективності.

Херсон.

 

 

 

Інфографіку надано Громадянською мережею «ОПОРА».

Тим часом

Поки матеріал готувався до друку, з відділу популяризації та зв’язків із громадськістю Держ-
енергоефективності надійшла інформація про те, що, за даними щотижневого моніторингу державної програми з енергоефективності, який проводить агентство, станом на 28 березня цього року, «теплими кредитами» скористалося вже десять ОСББ у Херсонській області.
Стосовно забюрократизованого процесу оформлення кредитів: процедура максимально спрощена, це звичайна комерційна операція оформлення кредиту, а проблеми виникають здебільшого на етапі прийняття рішення співвласниками багатоквартирних будинків щодо отримання кредиту. Головна особливість механізму державної підтримки полягає в тому, що позичальник не контактує з державними службовцями, а отримує відшкодування автоматично, за поданням відповідних документів банками.
Що стосується створення консультаційних центрів, то такий центр у місті Херсоні вже існує. Це міська громадська організація «Центр розвитку ОСББ «Пліч-о-пліч». Його адреса: просп. 200-річчя Херсона, 30. Контакти: Олена Трибушна, тел.: (0552) 39-91-93, www.facebook.com/plіchoplіch. kherson