Вийшли в поле контролери

Яким буде цьогорічний ужинок? Підгрунтя майбутнього врожаю закладається саме під час посівної. На весняно-польові роботи сільгоспвиробникам краю, за словами Сергія Фролова, потрібно майже чотири мільярди гривень. Хоча на початку року (до недавнього подорожчання складових весняного засіву, насамперед пального) планували «втиснутись» у 3,7 мільярда. Та все-таки нагуляний більшістю господарств «жирок» дасть змогу обійтися переважно власними коштами, запозичення з різних джерел не перевищуватимуть 800 мільйонів. Зокрема, безпосередніх кредитних «вливань» очікують на рівні 300 мільйонів. Так на Полтавщині сподіваються уникнути фінансових форс-мажорів. Але не погодних.

Найдошкульнішою з цьогорічних проблем депутат обласної ради, керівник сільськогосподарського кооперативу «Радянський» Кобеляцького району Микола Андрієнко називає брак вологи у грунті, без якої годі сподіватися на вагомий урожай. Минула безсніжна зима тішила хіба міських комунальників, та й «припікати» землю сонечко почало ще в лютому.

— Ми почали з багаторічних трав і сумішей для худоби, та вже посіяли і перші десятки гектарів ячменю, скоро візьмемося за горох, — каже Микола Андрієнко. — Пальне придбали раніше, кредити у банках узагалі ніколи не брали. Нічого не просимо сьогодні у Бога так, як дощу. А в суто земних справах найбільше допікає невизначеність у стосунках із реформованими державними «земельними» структурами. Таке враження, що при виділенні ділянок, оформленні правоустановчих документів на них, реєстрації паїв там діють за принципом «як кому заманеться». Тож після останніх новацій знову розриваються цілісні площі угідь, ряснішає «шахматок» на полях. Не кажучи вже про те, що нам укотре погрожують величезними штрафами і навіть кримінальними провадженнями за обробіток незареєстрованих тими ж земельниками паїв. Хоча останні сьогодні просто не можуть їх зареєструвати через великий наплив документів. Щоб зупинити таку вакханалію, тільки-но обговорювали цю проблему на засіданні «аграрної» комісії обласної ради, разом із колегами вирішили «стукати» у столичні кабінети. Про все те неможливо забути навіть у посівну.

Такої самої думки й керівник Асоціації фермерів та приватних землевласників «Відродження Полтавщини» Василь Бурлака. «Паперові» неузгодженості в земельних питаннях укупі з надмірною «увагою» контролюючих служб добряче «дістають» позбавлених можливості утримувати юридичні служби фермерів.

— Хіба нині до посівної тим, кому податківці, екологи чи правоохоронці виписали багатотисячні штрафи. У Хорольському районі порушили кримінальну справу тільки за те, що фермер нібито «незаконно» поїв своїх свиней водою, — обурюється Василь Михайлович. — Хоча розуміємо, що багато подібних «болячок» перейшли у спадок від минулої влади і підтримуємо прагнення нинішніх керівників профільного міністерства повернутися обличчям не лише до великих землевласників.

Керівник Асоціації фермерів Миргородщини Віктор Галич у своєму господарстві взагалі не сіятиме цьогоріч ярі зернові. Насамперед тому, що посушливі останні роки змушують оптимізувати набір прийнятних для вирощування культур, аби не працювати собі на збиток. Та й ціни не дають підстав для оптимізму.

— Курс долара і вартість пального зростають ледь не щодня, а за тонну соняшнику, яка торік в цей час коштувала 5 тисяч гривень, тепер «дають» тільки 3900, — зауважує аграрій. — Та й кукурудзу пропонують віддати по 1700 гривень. При цьому через фінансову нестабільність у державі та інші ризики банки фактично припинили кредитування наших фермерів. Неважко здогадатися, що за таких умов колеги «заощаджуватимуть» на мінеральних добривах і засобах захисту рослин. Це, звісно, не сприятиме підвищенню врожайності. Чи можна на державному рівні перейти від слів про підтримку до реальної допомоги сільгоспвиробникам? Вважаю, можна. Скажімо, тільки скасування парламентом експортного мита на соняшник одразу підвищило б його вартість для нас на 10 відсотків. А фермери, повірте, в боргу не залишаться.

Полтавська область.