Якось, мандруючи Литвою, хотів навідатись у Бурштиновий край, відомий своїми мальовничими природними місцями, великим запасом ресурсів — від води до фосфоритів, і родовищем бурштину, але мені порадили не їхати туди з фотоапаратом, бо матиму неприємності.
Місто Кенігсберг було засновано тоді, коли й наш Львів. На тих землях колись рідко можна було зустріти москвитян, хіба, може, хтось з них навчався в тамтешньому університеті. Сім десятиліть тому за рішенням Потсдамської конференції північна частина німецької провінції Східна Пруссія, разом зі своєю столицею Кенігсбергом, тимчасово була передана Радянському Союзу. Пізніше, під час підписання договорів про межі Калінінградську область було повністю визнано володіннями Радянського Союзу. Із 
370 000 мешканців-німців, які жили в ньому до війни, залишилося заледве 20 000. Згодом було ухвалено рішення про депортацію німецького населення, і до 1947-го майже всіх німців було відправлено в Німеччину. Замість них у місто переселили людей з центральних областей Росії. Щоб ні в кого не виникало сумнівів щодо загарбаної Москвою території, Кремль поперейменовував на свій лад міста та села, інші географічні об’єкти.
Шкода, що у теперішній Калінінградській області відсутнє минуле, і тепер уже навряд чи нащадки виселених німців повернуться на батьківщину.