Колись у затишку, між високих пагорбів, у тісних обіймах двох вулиць виблискував на сонці ставок. У ньому навіть риба водилася. Та так сталося, що джерела, які підживлювали його, заснули. Низина заросла вербами, вільхами, очеретами, щоб місцеві жителі мали чим опалювати свої домівки. А палива тут вистачить надовго, бо на двох вулицях залишилося всього-на-всього по п’ять хат.
Географічно — це територія сусідньої держави, і люди тут розмовляють дивною говіркою, а обидві вулиці мають звичайнісінькі українські назви — Зелений Шлях та Жабокраківка.
Колись давно досить було зупинитися мені на хвилинку, щоб потім, через півстоліття, здивуватися.
Калинівка
Вінницької області.
