Бізнесмен середньої руки Василь Пересунько вирішив піти в депутати. Знаючі люди йому підказали, що потрапити в народні обранці можна через партійний список, але не аби якої партії, а яку всі знають. Пересунько вибрав партію «Громадянська совість», яка славилася гучними протестними акціями.
Керівник її місцевого відділення радо зустрів його й сказав:
— У партію ми вас приймемо за милу душу, але, щоб потрапити до списку кандидатів у депутати, цього мало, треба мати відповідний рейтинг.
— Це що ще за звір? — трохи здивувався Пересунько. — І з чим його їдять, цей ваш... рейтинг.
— Рейтинг — це вам не чахохбілі, — з образою пояснив партбос. — Його треба заслужити громадською діяльністю, боротьбою за народне благо... І ще непогано б зробити внесок у партійну касу.
— Спонсорувати, чи що?
— Та щось таке.
— Скільки треба? — діловито поцікавився Пересунько.
Партфункціонер намалював на папірці цифру, від якої брови в Пересунька полізли вгору, а щелепа — вниз. Щоб внести таку суму, йому довелося б продати весь свій бізнес із потрухами.
Напевно, так би й померла мрія Пересунька про депутатський мандат, але допоміг випадок. Проходячи повз міськраду, він побачив біля під’їзду ріденький пікет із плакатами й гаслами.
— Ну і з ким ми сьогодні воюємо? — запитав він у неголеного мужичка.
— З корупцією боремося, — охоче пояснив той. — Зовсім задушила, проклята.
— Що є, то є, — погодився Пересунько.
— Послухай, друг, — попросив мужичок. — Ти постій тут, я в туалет збігаю, — і сунув у руку Пересуньку палку з картонкою, на якій було написано: «Геть відкати!».
У цей час під’їхала поліція і, оскільки пікет був несанкціонований, стала вимагати розійтися. Зав’язалася легка бійка, під час якої Пересунька підхопили під руки, заштовхали до машини й відвезли до відділка.
Увечері цю подію показали по місцевому телебаченню, і в сюжеті на першому плані маячила фізіономія Пересунька.
Наступного дня перед міськрадою знову стояв пікет і на плакатах було написано: «Свободу Пересуньку!», «Пересунько — в’язень совісті».
Пересунька того ж дня випустили, в офісі партії «Громадянська совість» йому влаштували урочистий прийом і вручили партбілет. Потискуючи йому руку, глава партії сказав:
— Тепер з вашим рейтингом можна балотуватися куди завгодно.
Донецьк.
Мал.Миколи КАПУСТИ.
