Похорон учасника АТО із с. Богданівка Кіровоградської області, який помер в Ірпені, став несподіваним приводом для обурення не лише для вбитої горем родини, а й для сотень місцевих жителів і користувачів соціальних мереж.
Коли місцеві перевізники повідомили згорьованій матері з Ірпеня телефоном, що зможуть доставити тіло сина до села за 4500 грн., вона, звісно ж, погодилася, навіть по допомогу до сільради не зверталась, поділилась інформацією на власній сторінці в Фейсбук користувач Наталія КОРЕЦЬКА.
Проте сума поступово почала дивним чином наростати. Черговий дзвінок збентежив усю рідню. Їм повідомили, що заплатити за останню зустріч з покійною близькою людиною доведеться вже... 14 000 грн.! Зателефонували пізно ввечері, напередодні похорону, розуміючи, що вже все готово для поховання бійця й організатори поховання не встигнуть привезти тіло до 13.00 наступного дня, якщо раптом наважаться спробувати організувати його доставку в інший спосіб. Таких грошей у незаможній родині не було, тож довелося терміново збирати кошти. Допомогу надали сільрада та місцевий фермер Анатолій МОРОЗ. Але й цього виявилось замало. Коли машина з табличкою "вантаж-200" під'їхала до подвір'я, хвацькі чоловіки з товстими ланцюгами на шиї та крутими айфонами знову змінили рахунок і надали згорьованим родичам оновлений розподіл затрат, в якому вказувалося, що за доставку тіла сина матір повинна заплатити вже 15 500 грн. (на знімку)! Мовляв -- тариф простий, а рахунок заледве покриває затрати: 12 грн. за 1 км (450 км туди і 450 у зворотній бік), решта -- ритуальні послуги (труна, документи тощо). Коли все подвір'я заповнене людьми, які прийшли провести в останню путь сина й онука, -- тут не до торгів. Названу суму люди зібрали й віддали...
Фото з мережі Фейсбук.
Та чи є межа людській, а може, нелюдській, жадібності? -- запитують жителі села й усього регіону. І хоч у цьому випадку багато хто вважає, що запитання риторичне, проте на нього мали б давати відповідь певні закони: й людської моралі, й бізнесової діяльності.
"Кому війна, а кому мати рідна?" -- обурюються свідки оборудки. З ними важко не погодитись.
Петро МЕЛЬНИК.
Кіровоградська область.
