3 березня до Дніпропетровської облдержадміністрації прибув її новий голова Ігор КОЛОМОЙСЬКИЙ (на знімку). Під час зустрічі із представниками громадськості він пообіцяв зробити все можливе для розвитку Дніпропетровського регіону. Наводимо його думки, що він їх висловив із низки питань, котрі стоять сьогодні перед краєм і країною.

Про призначення

— Я сам запропонував: давайте я поїду до Дніпропетровська і це заспокоїть усіх — особливо під загрозою зовнішньої агресії, що вже відбулася. І під погрозою старих сценаріїв, які Росія використовує ще починаючи з 1918 року, — створення якогось локального уряду, котрий кличе на допомогу російські війська. Я хотів, щоб у Дніпропетровську все заспокоїлося, щоб тут не було центрів сепаратизму. Я приїхав сюди, щоб тут було спокійно й ми потихеньку входили в мирне життя. Ще за тиждень до цього я сказав, що в Дніпропетровську сепаратизм не пройде. 

Про ситуацію з Росією

— Нині приймається багато антиросійських заходів. Уже «вісімка» скасовується, завалилася Російська біржа, закрито всі акції й котирування. Російські олігархи, я думаю, отримають якісь санкції на території західних країн. Працюють дипломати, переговірники, все йде на офіційному й неофіційному рівнях. І, я гадаю, це якось розрулиться.

Мені незрозуміло, як може воювати Україна з Росією. Це неймовірно, щоб українці й росіяни стріляли одне в одного. Але з огляду на шизо-

френію другого опонента... Він цілком неадекватний, цілком збожеволів. Це його месіанство — відновлення Російської імперії в межах 13-го року або Радянського Союзу в межах 91-го — може довести весь світ до катастрофи. Будь-який необережний рух, стрілянина — і все полетить у тартарари.

Але нам треба зберігати спокій, уникати провокацій. Не повинно бути жодних зіткнень.

Про Майдан

— На жаль, Дніпропетровськ зазнав нелегких часів під час Майдану. Він виявив свою громадянську позицію, сказав, що хоче в Європу, не хоче жити при злочинному режимі, заручниками якого були всі ми. Заручниками були й прості громадяни, й олігархи, й влада, й чиновники. І ніхто не був винуватий — таке було життя. На жаль, ми ще не стали тим громадянським суспільством і минуло не сорок років із часу Незалежності, а 22. Через 18 років виросте нове покоління, котре не терпітиме таких, як Янукович. Підемо ми і з’являться ті, в кого немає генних хромосом 37-го року, які нам передали наші батьки. Буде інший народ, інше почуття.

І це суспільство буде громадянським — з таким характером, як і Польща, Чехія, Словаччина, Західна Україна, — все-таки вони менше були під Радянським Союзом. І ми це відчуваємо на собі, бачимо їхню позицію й нашу. Тут гени опору було знищено голодоморами й громадянською війною, Червоною армією, яка боролася і проти Махна, котрий для них узяв Крим, і проти Української Народної республіки. Сьогодні ми будуємо нову країну, в якій повинні бути спокій і порядок.

Я хочу подякувати всім майданівцям, всім громадським організаціям, які повстали за своє майбутнє, європейське майбутнє, за свою волю й небажання жити під каблуком і диктатурою. Хочу навести слова Вінстона Черчілля, сказані із приводу битви за Англію: «Ніколи така велика кількість людей не була настільки вдячна такій малій кількості людей». Це стосується й усіх майданівців, які віддали свої життя й здоров’я, — особливо Небесної сотні.

Про «Беркут» і тітушок

— Ми повинна розуміти, що й протилежна сторона була заручницею ситуації. Ті хлопці із Внутрішніх військ, і той-таки «Беркут», виконували наказ. І низька культурна й просвітницька робота призвела до того, що теза про те, що можна не виконувати злочинні накази, до них якось не дійшла. Вони цього не розуміли. Присяга й наказ для них важливіші за ті речі, які вони не повинні були робити.

Я не закликаю до всепрощенства, до того, що ми повинні підставити другу щоку. Все має бути в рамках закону, всі явища потрібно досліджувати — в тому числі й те, що було в Дніпропетровську. Ми повинні пам’ятати про такі речі, як неминучість покарання.

Я розумію тих, хто був у формі «Беркута» і Внутрішніх військ, але те, що робили тітушки, було гидко. І ті, хто їх прикривав і потурав їм. Але сьогодні не час з’ясовувати стосунки — це питання правоохоронних органів, слідства, громадської комісії. Я не кажу про те, що покарання дійде до всіх. Але принаймні ми чекаємо від них хоча б покаяння — в тому, що вони робили й роблять.

Про корупцію і плани

— Політика повинна бути відкритою й публічною. Як ви розумієте, я хабарничати не буду — мене підкупити дуже складно. Але хочу сказати: проблема корупції — це питання попиту та пропозиції. Попит — це низькі зарплати чиновників, низькі соціальний пакет і соціальне страхування. Тому коли людина йде в чиновники — вона йде заробляти. А на заході людина йде у владу, щоб себе якось відчути.

Я не хотів би сьогодні оголошувати про якусь кадрову революцію. В адміністрації повинні працювати професіонали. Мені багато хто каже, що Дніпропетровськ і область у хорошому стані порівняно з іншими регіонами. Я спілкувався з Вілкулом і вважаю, що, будучи головою облдержадміністрації, він багато що робив для області. І Колесніков ні в чому його не підвів. Інша річ — як люди повелися в різних ситуаціях. Це питання їхньої совісті й стосунку до життя.

Звичайно, багато негативних явищ — та само корупція. Але з цим потрібно боротися й можна перемогти. Однак це не зробиш за один день. 

Хто управляв країною: суміш кримінального елемента, що прорвався, підкріпленого всією силовою системою влади. І всі нормальні звичайні люди, потрапивши в цю систему, ставали її заручниками. Я нікого не виправдовую й не звинувачую, але в людини завжди є вибір: робити це чи ні. Але що вища була посада — то менше залишалося шансів зіскочити з неї.

Тому всі нові обличчя матимуть гарний вигляд у новій адміністрації. Може, вони отримають новий досвід. Можливо, прийде нова молода команда. Я розумію, що я й уся команда, що працюватиме зі мною, може мати тимчасовий характер. Але потім я хочу створити систему наступності кадрів, в якій буде мінімум негативних явищ.

Записав Володимир РИБАЛЬЧЕНКО.

Дніпропетровська область.

Фото прес-служби ОДА.