Не заборонено — значить, можна
Уже не один рік мешканці Кіровограда обділені змогою безпечно відпочити біля води через те, що такі місця відпочинку офіційно не визначені органом місцевого самоврядування, — стверджують у Держпродспоживслужбі.
Багатолюдні пляжі в Ковалівці, Новомиколаївці, на берегах Інгулу та Сугоклеї офіційно не існують. Ні рятувальники, ні Держпродспоживслужба не подають жодного дослідженого і дозволеного пляжу в самому місті й у Кіровоградському районі.
Не кожна родина може дозволити собі піти відпочити на пляж до водойми приватного комплексу, оточеного розважальними закладами. Тож незважаючи ні на що, кіровоградці і купаються, і відпочивають, і отримують від власників пляжів певні платні послуги.
«Немає таблички «Купатись заборонено!» — значить, можна», — кажуть відпочивальники. Ще один аргумент: «Ми тут постійно купаємось». А основні умови — щоб доїхати швидше, щоб берег був пологий та було де посмажити шашлики. Простіше і дешевше влаштувати міні-пікнік десь на березі річки чи ставка. Та чи безпечні ці пляжі для відпочинку, а водойми — для купання?
Приватно-комунальні, безпечно-небезпечні... Що, де, чиє?
Варто було б у кожній області зробити єдину мапу перевірених безпечних пляжів. Наскільки це можливо, сказати складно, адже серед них і приватні, й комунальні, хоч нібито й підконтрольні органам місцевої влади. Принаймні відкриття будь-якого з них мало б розпочинатися саме з їхнього дозволу.
Наприклад, фізична особа-підприємець звертається до органу державної влади чи місцевого самоврядування з проханням надати територію під створення пляжу. Дозвіл видається рішенням сесії місцевої ради. Після «зеленого світла» від органу влади власник пляжу чи орендар отримує паспорт, до якого мають додати свої дозволи ДСНС та Держспродпоживслужба. Тільки за наявності усіх дозволів пляж може офіційно вважатися безпечним.
Переважно ж місця для купання виникають чи створюються самовільно. На них не видано офіційних дозволів, вони, звичайно ж, не перевірялись та не є безпечними. Купатись там чи ні — вирішують самі відпочивальники.
ДСНС паспортизувала
24 зони відпочинку, Держпродспоживслужба — 9...
Перш ніж видати дозвіл, рятувальники ДСНС обстежують дно водойми, берегову лінію, перевіряють наявність рятувального пункту, оснастити яким місце для відпочинку власник пляжу має у першу чергу.
Як повідомили в прес-службі управління ДСНС у Кіровоградській області, за зверненням органів влади з проханням дослідити об’єкт, який має пройти паспортизацію, рятувальники водолазно-рятувальної групи аварійно-рятувального загону спеціального призначення обстежують дно акваторії, берегову лінію — чи відповідають вони певним нормам, чи може вибране місце офіційно використовуватись для відпочинку на воді. На Кіровоградщині така група включає в себе три відділення: Світловодське, Кіровоградське, Вільшанське.
Проте без запрошення рятувальники лише інформують відпочивальників про небезпеку, яка може чатувати на них. І за власним бажанням перевірок не роблять — досліджують лише ті об’єкти, які претендують на звання офіційного.
За даними ДСНС, поки що в області офіційно зареєстровано 24 місця відпочинку на воді у 10 районах області: Петрівському, Вільшанському, Гайворонському, Маловисківському, Новоархангельському, Олександрійському,
Олександрівському, Світловодському, Онуфріївському та в місті Олександрія. Ще кілька місць нині проходять процедуру паспортизації.
За даними Держпродспоживслужби, визначеним цією структурою стандартам відповідають лише дев’ять місць для відпочинку. В Новоархангельському, Петрівському, Гайворонському районах та в Олександрії.
Перед тим, як надати дозвіл, спеціалісти цієї структури перевіряють наявність медпунктів, урн та сміттєзбиральних контейнерів, справність і чистоту душових і туалетів, проведення дератизації, наявність угод на прибирання та вивезення сміття та дотримання інших санітарних норм, благоустрій територій.
Але витрачати на все це кошти власникові чи організатору пляжу вже не вигідно. Легше ризикувати життям і здоров’ям людей.
Кіровоград.
