Завдяки випускнику Харківського музучилища Євгенію Мануйлову в 1964 році наше шахтарське місто заспівало українською. Та так, що під час концертів і дах зносило від аплодисментів. Капела ставала дедалі популярнішою. Багато людей, відклавши справи, відвідували репетиції й концерти талановитого юнака. А директор шахти «Новодружеська» запросив Мануйлова створити хор у себе в колективі. Мовляв, нехай співають, репетирують, це настрій піднімає, духовно збагачує, надихає. Дивись, і травматизм знизиться. І знизився!
Згодом за шахтарями заспівали пасажирське АТП, лікарня Титова, гірничий технікум, ПТУ №94, геологорозвідка... Загальна кількість капели — 700 осіб, що не помістилися б на жодній сцені! Тому за право співати в основному складі змагалися кращі голоси.
Запеклі слова самі рвуться з серця. Люди добрі! Тоді пісня допомагала жити. Чому зараз не співаємо? Нову Україну треба із піснями будувати!
Лисичанськ
Луганської області.
