Полинули у височінь...
Сьогодні помолюсь за тих,
Хто у бою уже загинув.
Всіх приєднаю до святих — Святі вмирають за Вкраїну.
Я з болем оспіваю їх.
Як не уславити героїв,
Улюблених братів моїх,
Що мужньо враз взялись
за зброю,
Щоб землю нашу
захистить,
Гніздо родинне, вишиванку
І неба рідного блакить —Все дороге та миле змалку.
Чому до нас цей змій поліз,
Чому ця нечисть нападає?
Я стримати не можу сліз,
Коли про подвиг їх згадаю.
Сльозинки котяться рясні,
В душі — і гордість,
і жалоба.
Про них відомі є пісні,
Моя посвята —
перша спроба.
Таких вродливих молодих
Своїх жінок не докохали
І любих янголят малих
По-батьківськи
не доласкали.
Від земляків низький уклін!
Небесна Сотня, ви, кохані,
Від ворогів звели заслін.
Земля і честь —
недоторканні!
Тетяна КОМЛІК.
Київ.
