Перший багатофункціональний протез з комп’ютерним суглобом виготовили на Вінницькому експериментальному протезно-ортопедичному заводі для бійця АТО з ампутованою ногою.
Бігти, підніматися по сходах, присідати — і все це на протезі. Таку можливість отримав боєць з ампутованою ногою з Вінниччини Олександр Гудзь завдяки комп’ютерному колінному суглобу, виготовленому в Японії і доставленому до Вінниці. Протез із багатофункціональним комп’ютерним суглобом уперше виготовлено на державному підприємстві. Зробили його у Вінниці на експериментальному протезно-ортопедичному заводі для бійця з ампутованою ногою Олександра Гудзя. Після важкого поранення у ніч з 22 на 23 липня гранатометник батальйону «Київська Русь» Олександр Гудзь втратив ногу. Каже, у лікарні в Попасній лікарі намагалися врятувати кінцівку. На жаль, не вдалося це зробити. Надто складною виявилася травма. Лікувався в Артемівську, Харкові, Вінниці. У місті над Бугом йому запропонували протезування на місцевому експериментальному протезно-ортопедичному заводі. Тоді він ще не знав, що стане першим пацієнтом, якому встановлять незвичний протез — із колінним суглобом, напічканим електронікою. Як почувається хлопець на такій «нозі»?
З 20-річчям, воїне!
У понеділок, 31 жовтня, Олександру виповнилося 20 років. Цей день він провів дома, у батьківській хаті у селі Зозів Липовецького району у компанії трьох сестер, братика і мами. У неї п’ятеро дітей. Олександр — найстарший, ще один брат — наймолодший, йому нема ще й шести років. Дві сестрички навчаються у місцевому профтехучилищі, одна — другокласниця. Всі дружно привітали іменинника.
— Я теж закінчував наше училище, — розповідає Олександр. — Здобув спеціальність машиніста холодильних установок. Після училища пішов у військкомат, щоб взяли в армію. Сказали, що ще рано, бо нема двадцяти років. Запропонували йти на контрактну службу. У контрактники беруть із 18. Погодився. Військову підготовку Олександр пройшов у центрі Міноборони «Десна». Звідти його направили у 59-ту бригаду, це колишній 9-й батальйон Вінницької тероборони.
— У Гайсині, де дислокується бригада, сказали, що підрозділ знаходиться у зоні АТО, — продовжує боєць. — Так я опинився на передовій. Там мене направили у батальйон «Київська Русь». Ми стояли біля Попасної.
Вночі 22 липня сепари дали про себе знати, обстріляли нас. Після цього надійшла команда «До бою!». Під час чергового обстрілу не встиг добігти до бліндажа. Осколками порвало ліву ногу. Але я вже цього не відчував, бо відключився. До тями прийшов в лікарні. Ноги вже не було. ЇЇ ампутували вище коліна.
Раніше такі протези ставили тільки за кордоном
— Багатофункціональний колінний суглоб наше підприємство отримало завдяки співпраці з одеситами, — розповіла головний інженер Вінницького експериментального протезно-ортопедичного заводу Наталя Ватуля. — Йдеться про Одеську громадську організацію інвалідів «Нертус». У них є досвід співпраці з японською компанією Nabtesco, що займається розробкою мікропроцесорних модулів. Один із напрямків цієї роботи — модулі для протезування.
За словами співрозмовниці, так збіглося, що електронний суглоб запропонували вінничанам якраз у той час, коли на заводі виготовляли протез для Олександра Гудзя. На підприємстві є свій стаціонар. Там перебувають ті, кому готують протези. Олександр був серед них наймолодший. Вирішили саме його протез обладнати японським модулем.
— Коли повідомили про це хлопцеві, він спершу не повірив, — продовжує пані Наталя. — Сказав, що чув, що таке можливо тільки за кордоном. Протягом трьох днів із ним працював японський спеціаліст Акіо Саката.
Раніше він вже приїжджав в Україну, виступав на конференції перед фахівцями, які займаються протезуванням. Як стверджує головний інженер, японець провів навчання із заводськими спеціалістами. Ті, хто брав участь у тренінгах, отримають сертифікати фірми Nabtesco. Саме вони надалі консультуватимуть бійця на протезі з японським модулем.
Коліно японське, стопа американська
Які можливості надає такий пристрій, Олександр Гудзь побачив з кадрів відео. Їх демонстрував на заводі Акіо Саката. Бачив, як хлопці ходять по горах, піднімаються по сходах, навіть грають у футбол.
— Поки що мені в таке складно повірити, — розповідає Олександр. — Перші три дні я навіть милиці боявся відкласти. Хоч поруч був японець, але відчуття невідомості і навіть страху не полишало. До всього треба звикнути. Милиці вже відкинув, але поки що перебуваю під контролем спеціалістів протезного заводу. Вони разом з японцем працювали, коли той підлаштовував модуль під мене. Додому відпросився на день народження.
Розумний комп’ютер фіксує і запам’ятовує дуже багато функцій — ширину кроку, ходу, темп, враховує вагу і зріст людини. Через перекладача гість пояснював, що електроніка збереже у пам’яті всі дані про пацієнта, а потім відтворюватиме їх автоматично. Наприклад, коли треба буде підніматися по сходах, працюватиме відповідний режим роботи, під час бігу — інший і т. д. Як саме японець налаштовував електроніку? Олександр каже, з допомогою комп’ютера. Підключав його до модуля і щось там ворожив на екрані. Комп’ютер у нього кишеньковий, розміром не більший за смартфон.
До речі, стопа у протеза також іноземного виробництва — американської компанії Fredoom Іnnovatіon. Як пояснила Наталя Ватуля, це визнаний світовий лідер у галузі виробництва карбонових стоп. За її словами, вінницький завод використовує у роботі комплектуючі як вітчизняних, так і закордонних виробників, зокрема, Німеччини, Туреччини, США та Японії.
— Раніше ми освоїли американську технологію стоп, тепер японську колінного суглоба, тому надалі пропонуватимемо такі новинки майбутнім пацієнтам, — наголошує головний інженер.
Скільки коштує колінний суглоб?
За словами головного інженера протезного заводу, комп’ютерний колінний суглоб коштує двісті тисяч гривень, карбонова стопа — сто тисяч гривень. Вартість протеза оплатить за бійця держава, згідно із затвердженою програмою протезування поранених бійців АТО. У рамках такої програми вінницький завод уже виготовив десять протезів для захисників країни. Протез із електронним суглобом став першим не тільки на заводі, а й в Україні.
— А що робити, коли «сяде» батарейка?
— Особливість модуля фірми Nabtesco в тому, що навіть після того, як батарейка перестане працювати, пацієнт й надалі зможе користуватися протезом, — пояснила дистрибютер фірми Катерина Ушецька. — Щоправда, на одній швидкості — ходьбі середнім темпом. Наскільки мені відомо, в модулях із гідравлічним чи пневматичним приводом, у таких випадках суглоб перестає виконувати покладені на нього функції.
Батареї живлення для процесора вистачить на півтора-два роки. Це залежить від того, наскільки активно користуватиметься пацієнт протезом
Вінницька область.
Японський фахівець у галузі комп’ютерного протезування Акіо Саката (третій праворуч) разом із пораненим бійцем та учасниками тренінгу на Вінницькому протезному заводі.
Фото надано автором.
