Машиною в річку — за покликом Єлизавети?
Селище Млинів, що на Рівненщині, нещодавно стало свідком дивної події — один із хлопців, тутешніх мешканців, цілком, як то кажуть, адекватний у своїх діях та намірах, вчинив зовсім незвично й несподівано — зайшов у річку Ікву і там, по коліна у воді, спинився. Очевидці кинулися йому на поміч, а він ніби закам’янів, при цьому шепотів: «Мене кличе Єлизавета». Утім, хто така Єлизавета, ні він сам, ні хтось із численного люду, що зібрався на березі, не міг пояснити. Рятівникам довелося докласти чимало зусиль, щоб повернути хлопця на берег.
Наступного дня винуватець того неординарного випадку вчинив ще один «неадекват». Взявши у батька легковий автомобіль і їдучи по набережній, він несподівано звернув з берега і в’їхав у воду. Причому на тому самому місці. І знову говорив про Єлизавету, яка нібито покликала його. Машину трактором витягнули з води. Водія, який злегка травмувався, заспокоїли. А ще скропили свяченою водою. На тому все ніби втихомирилося. Щоправда, перед цим хлопець заявив, що через вісім років Єлизавета знову кликатиме його.
Отака історія, дещо дивакувата, відродила у Млинові актуальну тутешню тему про привидів, зокрема, про Єлизавету — одного з фантомів, які походять з історичного палацу графів Ходкевичів. Тим паче що дві вищезгадані події сталися на тому місці, де людей уже затягувало у воду і де цього року екстрасенси Олена Курилова та Анна Гальєрс, доволі знані та потужні за своїми екстрасенсорними здібностями переможці відомої «Битви екстрасенсів», проводили так зване закриття порталу для потойбічних істот.
Фантому 223 роки
Загалом Млинів і привиди — тема доволі давня. Тут фантоми не давали спокою мешканцям селища понад два століття, відтоді, як 1793 року тутешню уродженку Розалію Любомирську разом із французькою королевою Марією-Антуанеттою було страчено на гільйотині.
Про Розалію Любомирську розповів у своїх творах відомий знавець волинської старовини, письменник, краєзнавець, енциклопедист, мемуарист Юзеф Дунін-Карвицький, який відвідував палац Ходкевичів наприкінці ХІХ століття. Він стверджував, що одного разу Людвіка Ходкевич сиділа за столиком у лівому крилі першого поверху палацу, який зводили у Млинові, і раптом самі собою розчинилися двері. Переборовши страх, Людвіка заглянула за одвірки. Там вона побачила постать своєї 26-літньої доньки княгині Розалії Любомирської. Фантом нагадував її доньку, але мав голову, відділену від тулуба. Жінка одразу почала гукати прислугу. Привид ще довго стояв наяву у всіх, а потім, як туман, поволі щез...
А ще більшим шоком для родини Ходкевичів було те, що через декілька днів до них долетіла із Франції сумна звістка — їхню дочку Розалію, яка була близькою подругою і сподвижницею французької королеви, дружини Людовика XVІ Марії-Антуанетти, у Парижі гільйотували якобінці. Разом із королевою. Понад те, страта відбулася того самого дня і в ту саму годину, коли у далекому від Франції Млинові з’явився фантом.
І сьогодні не без дивних речей
Відтоді незвичні явища неодноразово траплялися в замку, збудованому графами Ходкевичами, і довкола нього. Та й нині в колишній графській офіцині, теперішньому приміщенні краєзнавчого музею, не минає без дивних речей. Працівники музейного закладу ставали свідками різних незвичних проявів на кшталт скрипів, гуків, сміхів. То незрозуміло звідки лунав жіночий голос, то чулися кроки сходами, де нікого не було; то перед зором поставав образ жінки і навіть тварини, схожої на кота, а потім ці образи несподівано і незрозуміло як розчинялися.
Ще одним проявом дивини можна вважати тріщину на першому поверсі музейного приміщення. Вона нагадувала жіночу постать у панському вбранні. Ремонтники заліпили цю тріщину, однак жіночі обриси знову проявилися.
Не завжди фантоми поводили себе миролюбно — торік одного млинівського хлопця якась невидима істота поблизу графської місцини почала душити. Були й інші випадки, коли людей невідома сила затягувала у воду...
Відомі екстрасенси Олена Курилова та Анна Гальєрс зробили висновок, що місцина довкола музею буквально нашпигована негативною енергетикою і що привиди тут справді існують. Понад те, напад одного з них під час сеансу Анна Гальєрс відчула безпосередньо на собі. Вона знепритомніла, впала і майже годину приходила до тями.
Шок відчула й Олена Курилова, а разом із нею всі, хто спустився до підвалу палацового приміщення. Там також під час екстрасенсорного дослідження почало діятися щось неймовірне — тріснуло скло в телекамері, дехто з людей знепритомнів, усіх обвіяв сильний холодний вітер...
Особливу увагу дослідники-екстрасенси звернули на особу Розалії Любомирської, намагаючись дати відповідь, хто найбільше порушував спокій млинівського графського обійстя, хто спричиняв загибель людей на річці, хто не давав спокою музейникам...
А з нею згадувалися ще й імена Софії та Юлії Ходкевич, матері та доньки, котрих у 1919 році закатували червоноармійці. З’явився екстрасенсам й образ жінки, на якій, по суті, закінчився славний рід князів Острозьких. Це Анна-Алоїза Ходкевич, плиту з епітафією для якої знайшли саме у Млинові...
Отака у Млинові історія. Одні кажуть: правдива. Інші заперечують: надумана. Хтось вірить у неї. Хтось стоїть супроти: мовляв, усе це — байка. Утім, як би там не було, поселення, якому вже понад 500 років, із цією історією дедалі більше зживається.
Євген ЦИМБАЛЮК, краєзнавець.
Млинів Рівненської області.
На знімку: замок графів Ходкевичів.
Фото і колаж автора.
