Такі чутки почали поширюватись не тільки серед селян, що утримують худобу в домашніх господарствах, а навіть серед представників середнього і великого бізнесу, зайнятого у тваринницькій галузі на Хмельниччині. Пов'язують це з тим, що протягом року в області значно почастішали випадки захворювань.
На знімку:
господарям доведеться на деякий час
забути про живність у своєму хліві --
поставити на відгодівлю поросят
вони зможуть лише після того,
як скасують доволі тривалий карантин
Перший цьогорічний випадок на Хмельниччині стався навесні в Дунаєвецькому районі. Тоді в ізоляції опинилось село Гірчична, де в одному із домогосподарств захворіло і загинуло семеро свиней. Через карантинні заходи людям довелось примусово здати на забій ще понад півтори сотні.
Особливої гостроти проблемі надавало те, що в тому самому селі розташоване одне з найбільших підприємств області із забою та переробки м'яса. Запровадження карантину автоматично означало, що воно може зупинити роботу. Однак тоді побоювання виявились перебільшеними: спалах інфекції швидко локалізували. До того ж вважається, що навіть уражене м'ясо, яке пройшло термічну обробку за температури вище за 80 градусів, є безпечним для людини.
З настанням осені АЧС знову активізувалась. У жовтні до ветеринарів звернувся мешканець Летичева, у якого здохло семеро свиней. Фахівці підтвердили: це африканська чума. А на початку листопада в Новоушицькому районі в підсобному господарстві із двох десятків тварин шістнадцятеро загинуло від вірусу.
І це попри те, що в області проводились серйозні карантинні та попереджувальні заходи. На початку вересня в ОДА звітували: для контролю за переміщенням тварин створені спеціальні пости за участю поліції та інспекторів Держпродспоживслужби. Остання перевірила понад дві сотні свиногосподарств, після чого різного роду порушникам було вручено 172 приписи, притягнуто до адміністративної відповідальності 16 осіб, нараховані штрафи. А за результатами перевірок двох підприємств матеріали передали до правоохоронних органів. Паралельно провели 91 перевірку місць реалізації живих тварин і півсотні суб'єктів господарювання, діяльність яких пов'язана із забоєм свиней, переробкою та зберіганням продукції з них. Через виявлені порушення і їм було вручено 29 приписів.
Після виявлення вірусу для попередження розповсюдження інфекції розгорнули не тільки в межах проблемних районів, а й на в'їздах до області десятки санітарних постів, наметів, вивели на дороги спеціальну техніку, влаштували дезбар'єри...
Вірус долає карантини
Здавалось, поставлено надійний заслін. І ось знову черговий спалах інфекції. Цього разу наймасштабніший. Як ми вже повідомляли, АЧС потрапила у приміщення потужного виробника -- підприємства, що розташоване в селі Воронківці Старокостянтинівського району. Там безпосередньо від ураження загинула майже сотня свиней. Однак загальні втрати виявились значно більшими, бо сьогодні триває забій і спалювання великого поголів'я -- загалом восьми тисяч тварин.
Виробничі потужності підприємства складаються із двох блоків, у складі кожного -- по три приміщення із тваринами. Один блок, на щастя, виявився ізольованим, тож наразі йдеться про повну зачистку лише іншого, оскільки в його приміщеннях контактував обслуговуючий персонал, тварини переміщались із одних підрозділів в інші, а отже, можуть бути потенційно ураженими.
Насправді навіть перед забоєм не всі вони мають вигляд хворих, адже інкубаційний період -- до двох тижнів, а тварин почали ліквідовувати одразу після виявлення перших ознак хвороби.
-- У подібних випадках ми змушені діяти чітко за інструкціями, -- пояснив керівник Держпродспоживслужби в області Олександр Садов'юк. -- А вони вимагають знищення усього поголів'я у вогнищі інфекції.
Усе через те, що від африканської чуми, котра відома вже понад століття, ще й досі не знайдено ані профілактичних, ані лікувальних засобів. Швидко поширюючись, вона призводить до масового знищення свиней. І зупиняє цей процес лише висока температура, від якої гине вірус, і суворі карантинні заходи. Адже вірус не боїться жодних фармакологічних засобів і може до року зберігатись навіть у замороженому м'ясі. Фахівці зазначають, що саме уражене м'ясо може бути найпершим джерелом розповсюдження інфекції. Хоча санітарні та ветеринарні служби і намагаються контролювати ситуацію на місцях, але взяти на аналіз зразки із кожного кілограма свинини, що потрапляє до покупців, практично неможливо.
ФАКТ
Хмельницькою регіональною державною лабораторією ветеринарної медицини до початку вересня було досліджено на африканську чуму свиней 296 патологічних матеріалів. При цьому 272 проби були взяті у тваринницьких господарствах, 22 -- з приватного сектору, ще дві -- від диких свиней. 24 були направлені в Державний науково-дослідний інститут з лабораторної діагностики та ветеринарно-санітарної експертизи. Після проведення досліджень тоді отримали чотири позитивні результати.
Спалюють тисячі свиней
Тому єдиним дієвим методом боротьби залишається вогонь. Пару тижнів чорні стовпи диму стояли поблизу села Воронківці. За цей час спалили до тисячі свиноматок. Організувати сам процес доволі складно. Спочатку викопуються ями, які заповнюються займистим матеріалом. Кажуть, що гумові шини для вогню доводилося звозити з різних районів. На них укладаються свинячі туші. Все це обливається соляркою і підпалюється.
Коли завершилася вся процедура із дорослими тваринами, взялися за поросят.
Усе це тривожить місцеве населення. Навіть якщо хвороба не пошириться у їхніх хлівах, все одно зі свинями доведеться розпрощатись. Їх не палитимуть. Але господарі, що проживають у трикілометровій зоні від епіцентру інфекції, повинні здати всіх тварин на забій.
В області визначили підприємства, що займаються їх забоєм і переробкою. Найближчі розташовані у Дунаєвецькому та Кам'янець-Подільському районах. Зрозуміло, що самостійно господарі не повезуть туди своїх тварин. Тож доставку організовувала і контролювала Держпродспоживслужба. Все це потребує чималих витрат, які мають компенсувати за рахунок сільського та районного бюджетів.
При цьому не повинні залишитись у повних збитках власники свиней. Переробники мають заплатити їм за здані туші. Інша справа, що доведеться погодитись із тими розцінками, які запропонують виробничники, а вони не завжди відповідають ринковим.
Крім того, господарям доведеться на деякий час забути про живність у своєму хліві. Адже поставити на відгодівлю поросят вони зможуть лише після того, як скасують доволі тривалий карантин.
Чи вдасться стовідсотково дотриматись усіх запобіжних заходів, сказати важко. Бо, хоч би як там було, а вірус десь та й з'являється. Олександр Садов'юк не схильний підтримувати чутки про те, що хвороба заноситься диверсантами. Хоча й точно сказати, як вірус міг потрапити на такий великий тваринницький комплекс, де діють доволі суворі санітарні правила, теж не береться:
-- Тепер це намагаються з'ясувати правоохоронні органи. Не виключається версія, що збудник потрапив на територію разом із людьми, точніше -- із рештками тих продуктів, що вони споживали.
Невідомо, чи будуть знайдені винні, але вже точно відомо, що вірус завдав збитків, які обчислюються мільйонами гривень.
ТИМ ЧАСОМ
Нещодавно спалах АЧС зафіксували і у Корецькому районі Рівненської області. Тож до зони нагляду увійшли 33 найближчі села із Славутського району на Хмельниччині. В області почали переорювати польові дороги, що ведуть до сусідів, встановили ветеринарно-поліцейський пост санітарного контролю та спеціальної обробки із дезбар'єрами з цілодобовим чергуванням на виїзді із села Мухарів, яке межує із рівненським селом, де виявлено чуму. В інших селах проводиться облік усього поголів'я свиней. У районі було заборонено продаж живих свиней та свинини на ринках стихійної торгівлі. Посилено контроль за постачанням продуктів тваринництва без наявності супровідних ветеринарних документів та за безконтрольним переміщення тварин у зоні спостереження.
Ірина КОЗАК.
Фото автора.
Хмельницька область.
