Українські військові не отримують сучасні танки «Оплот», бронемашини «Дозор-Б» та іншу новітню техніку через недофінансування. Через відсутність державних коштів Укроборонпром муситиме відправити у неоплачувану відпустку більшість колективу Львівського бронетанкового заводу, заявили днями у держконцерні.

«Станом на сьогодні можливості Укроборонпрому в кілька разів перевищують можливості державного бюджету України. Так, ми виконали державне оборонне замовлення на 100%, тобто віддали армії все, що вона замовляла. Але давайте говорити чесно: наше ДОЗ у кілька разів менше за обсяг коштів, передбачений програмою розвитку ОПК України. Говорячи простою мовою, держава здатна закривати лише мінімальні потреби, без інвестицій у виробництво, без інвестицій у технології», — йдеться у повідомленні, розміщеному на сайті концерну.

Народний депутат України Олексій Скрипник (фракція «Самопоміч»), заступник голови постійної делегації у Парламентській асамблеї НАТО вважає, що ситуація в оборонно-промисловому комплексі країни є катастрофічною з точки зору правильно побудованої організаційної структури. «Я переконаний, що синергія між державними і приватними підприємствами — це єдине, що зможе врятувати наш ОПК», — сказав він на презентації Ліги оборонних підприємств України, яка проходила напередодні нового року.

Олексій Скрипник нагадав, що у коаліційній угоді прописано створення Агенції по ОПК. Ій мали бути передані всі функції, які раніше були у Мінпрому. Ця структура мала стати певною парасолькою (досвід США, Ізраїлю), яка б захищала весь військово-промисловий бізнес, попри те, приватний він чи державний.

«Існуюча структура Укроборонпрому не може забезпечити нормальну конкуренцію між підприємствами. Проте лише жорстка конкуренція стимулює розвиток. Сучасна техніка складається на 90% з комп’ютерів, із високоточної продукції. А ці складові переважно випускаються приватними компаніями. Якщо ми хочемо випускати не тільки залізні коробки. А щоб у них з’явилися мізки, потрібно об’єднувати приватний і державний бізнес. Потрібно зробити реально працюючу структуру. І на рівні Ліги лобіювати цей процес у високих кабінетах влади», — зазначив депутат.

На думку народного депутата України Павла Кишкаря (фракція «Самопоміч»), війна на сході зараз є стимулом для розвитку оборонного комплексу. Він вважає, що новостворене об’єднання виробників зброї і військового обладнання має запропонувати правила гри на ринку для державних і приватних підприємств. І пообіцяв усіляку підтримку у цьому процесі на законодавчому рівні. «Спільними зусиллями маємо не лише переозброїти ЗСУ, а й зробити оборонно-промисловий комплекс точкою зростання української економіки», — переконаний народний обранець.

Чому постала потреба у такому об’єднанні і на вирішенні яких питань буде зосереджена діяльність цієї професійної Ліги, «Голос України» запитав у директора Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентина Бадрака.

— Спочатку окреслимо, як кажуть на шкільних уроках, умови завдання. Існуюча в Україні система закупівель озброєння та військової техніки (ОВТ) для потреб Збройних Сил України є недосконалою. У ній не повністю використовується потенціал приватних оборонних підприємств та можливості іноземних інвестицій. Наявна система військово-технічного співробітництва, особливо організація експорту/імпорту ОВТ в Україні — застаріла та стримує переозброєння нашої армії та інших збройних формувань, гальмує розвиток оборонно-промислового комплексу та зменшує привабливість вітчизняного ринку для іноземних компаній. Отже, ця система потребує лібералізації, відходу від старих радянських механізмів та процедур на внутрішньому ринку озброєнь. І приватна «оборонка» хоче брати у цьому оновленні активну участь.

Насамперед необхідно переглянути умови регулювання закупівель, експорту та імпорту озброєнь і військової техніки в Україні, ухвалити необхідні закони, зокрема, про виробництво ОВТ, про гарантування прав інвестицій і інвестиції в ОПК, про військово-технічне співробітництво. Варто відмовитися від непрозорих схем закупівель, застарілих правил, таких, як подання розрахунково-калькуляційних матеріалів та відкрити шлюзи для реалізації потенціалу приватних оборонних підприємств.

Ольга ВАУЛІНА.