Ці пологи в молодої жінки були першими, тому дитину вона чекала з особливим благоговінням. Але в другій половині вагітності почалися серйозні ускладнення, лікування не допомагало, і постало питання про порятунок життя пацієнтки. Єдиний вихід лікарі бачили в екстрених пологах, але при цьому не давали гарантій, що дитина, якій усього 28 тижнів, виживе. Однак завдяки лікарю-переселенці Оксані Кожушок (на знімку) вдалося врятувати й маму, і дитину.

 

 

У перинатальному центрі Сєверодонецька Оксана працює з початку бойових дій на Донбасі. З Первомайська виїхала в 2014-му, коли в місті стали порядкувати бойовики. Оскільки робота в пологовому будинку була їй знайома, вона запропонувала свої послуги лікаря-анестезіолога. Такому фахівцеві були раді. На той час тут склалася досить непроста кадрова ситуація. Багато лікарів і медсестер виїхали подалі від війни. Їх замінили медики-переселенці, але не в повному обсязі. Дефіцит кадрів існує й сьогодні.


У перші місяці АТО в пологовому будинку було особливо важко. Ні спеціального устаткування для виходжування дітей, ні реанімобіля, ні досвідчених фахівців... А патології траплялися досить часто, впоратися з ними могли не завжди, тому в окремих випадках новонароджених дітей зі складним діагнозом транспортували в Харків. Сьогодні ситуація змінилася на краще. На базі Лисичанської дитячої лікарні відкрито обласне відділення дитячої реанімації, яка має спеціальний транспорт і сучасні кувези, та окремі проблеми поки що залишаються.


Випадок з молодою жінкою не можна назвати унікальним, але він особливий.


— У нас народжуються діти вагою й 600 грамів, — розповідає завідувачка Сєверодонецького перинатального центру другого рівня в складі багатопрофільної міської лікарні Ірина Теплова. — Але в дітей, що народилися в такі строки і з екстремально низькою масою, проблеми подвоюються в період виходжування. Адже плід зовсім незрілий: у материнському організмі він мав перебувати ще 18 тижнів. Але за мою практику (а я в акушерстві 36 років) останній випадок особливий. І ми раді, що маємо такого фахівця, як Оксана Кожушок. Завдяки її майстерності й таланту вперше в нашій практиці вдалося катетеризувати підключичну артерію дитині, яка вміщається у дві долоні! У практиці лікарів виникають ситуації, коли потрібно приймати рішення і діяти дуже швидко. Оксана із цим упоралася високопрофесійно.


Дівчинка, що з’явилася на світ із масою 800 грамів, не могла дихати самостійно. Такі діти народжуються з дихальними розладами й потребують апарата штучної вентиляції легенів. Спроби поставити систему, що дає змогу забезпечити доступ до серця, були безрезультатними: дуже вже маленькою була крихітка. А без доступу до кровоносної системи дитини не можна впливати на її стан медикаментозно. До всього в неї не сформувалися рефлекси ковтання і не до кінця — шлунково-кишковий тракт, тож дитину годують через зонд окремими мікроелементами. Словом, усе необхідне недоношеному немовляті треба давати через кров, щоб воно жило і дозрівало. І Оксана змогла знайти в малюсінькому тільці підключичну артерію, яка йде до серця, й так підключила систему. Дитина була врятована!


Виходжування таких недоношених малюків — дорогий процес. Вартість необхідних препаратів — десятки тисяч гривень на день. Сьогодні новонароджена дівчинка перебуває в кувезі й залишатиметься там до строку 40 тижнів. Проблема й у тому, що в пологовому будинку немає теплого кувеза.


— Як виходимо з ситуації? — перепитує Антоніна Водолазьська, завідувачка відділення немовлят. — Ставимо в кувези скляні пляшки з теплою водою, постійно стежимо, щоб вони не перекинулися й не охололи. Кувез «робить» температуру, а ми — наближену вологість.


— Дитині має бути тісно, темно, волого й тихо, — пояснює І. Теплова. — Тобто ми повинні створити умови для її фізіологічного дозрівання поза материнським організмом.


Ірина Теплова показує список на п’яти аркушах, у якому перелічені всі необхідні препарати й устаткування для перинатального центру. Багато чиновників, народні депутати й міжнародні організації беруться допомогти, але разові вливання проблему в цілому розв’язати не можуть. Поки що Сєверодонецький перинатальний центр не має іншого виходу, крім як надавати допомогу третього рівня, хоча його потенціал значно більший.

Луганська область.


Фото Артема БРЮХАНОВА.