Уже в червні майже 50 тисяч жителів Сумщини можуть залишитися без газу. Російська агресія, високі ціни на енергоресурси і технічні аварії у цій історії ні до чого. Газ може припинити надходити до восьми сільрад Роменського та Липоводолинського районів через банальне небажання чиновників із Держгеонадр продовжити спеціальні ліцензії на видобування ПАТ «Укрнафта». Ще з радянських часів система газопостачання цих населених пунктів була організована так, що блакитне паливо вони отримують безпосередньо з розташованих неподалік родовищ. Якщо видобуток там законсервують, люди просто залишаться без газу.

 

Відпрацювання ліквідації відкритого газового фонтана під час навчань на навчальному полігоні ПАТ «Укрнафта» поблизу м. Охтирка (Сумська область).

 

Без дозволів вуглеводні припинять надходити до розподільчих мереж ПАТ «Сумигаз» і газорозподільних станцій Південна Панасівка й Артюхівка. У Сумській ОДА попереджають, що технічна можливість альтернативного централізованого газопостачання у цій місцевості відсутня.

Історія питання

«Голос України» вже неодноразово звертав увагу на те, як чиновники штучно створюють перешкоди для роботи такого стратегічного для нафто- і газодобувної галузі підприємства, як «Укрнафта», яке до того ж є фактично державним (50%+1 акція товариства належить НАК «Нафтогаз України»).

2017-го закінчується термін дії 9 ліцензій «Укрнафти», на які припадає приблизно 20 процентів обсягу річного видобутку нафти і конденсату. Державна служба геології та надр України відмовила товариству у продовженні всіх 9 спецдозволів, чим фактично заблокувала видобувну діяльність. Якщо така ж тенденція збережеться, то 2018-го «Укрнафта» втратить уже 50 процентів свого видобутку.

Держгеонадра мотивують свої відмови тим, що у товариства є податковий борг із попередніх років. Тут важливо уточнити, що Кабмін 2011-го справді вніс зміни до Порядку надання спеціальних дозволів на користування надрами, що давали можливість відмовити у продовженні ліцензії у разі наявності боргу зі сплати податків за останній звітний період.

«Укрнафта» визнає, що має податковий борг і готова до його реструктуризації й виплати, але водночас товариство довело у суді, що ці урядові зміни були протиправними. Постановами Окружного адміністративного суду м. Києва та Київського апеляційного адміністративного суду зміни до Порядку надання спеціальних дозволів, що передбачали можливість відмови надрокористувачеві у разі наявності податкового боргу, визнані протиправними і скасовані. Нині судове рішення у цій справі набрало законної сили та підтверджує той факт, що відмова у продовженні строку дії спеціального дозволу на підставі податкового боргу є протиправною. Утім, Держгеонадра й нині чомусь керуються саме цією директивою.

Рахуємо втрати

«Укрнафта» попереджає, що дії держорганів із блокування діяльності товариства матимуть катастрофічні соціальні, економічні, екологічні й навіть політичні наслідки. Бюджети не отримають 1,4 мільярда лише рентної плати на рік, не кажучи про решту податків і зборів, які перераховує компанія. Крім того, втрати сягнуть 290 тисяч тонн нафти та конденсату, 128 мільйонів кубометрів нафтового газу, 88 мільйонів кубометрів природного газу на рік. Цікаво, як це узгоджується із проголошеним курсом на енергонезалежність, зокрема й через збільшення власного видобутку вуглеводнів? Виходить, поки з екранів звучать оптимістичні заяви про нарощення вітчизняного видобутку, чиновники винятково паперовими рішеннями їх нівелюють.

Припинення видобутку матиме й суто людський вимір. Уже згадувалося про 50 тисяч жителів Сумської області, які залишаться без газу. Але це не все. Є ще понад півтори тисячі співробітників «Укрнафти» у цьому регіоні, які найближчим часом можуть втратити постійну роботу. Сумська обласна адміністрація уже б’є на сполох, бо, приміром, в Охтирці структурні підрозділи «Укрнафти» є бюджетоутворюючими й забезпечують 40 процентів надходжень до міського бюджету. Без цих коштів (а йдеться про 45 мільйонів гривень) може виникнути гостра соціально-економічна криза — ні роботи, ні грошей.

«Люди втрачатимуть роботу. Найголовніше — почнеться скорочення виробництва, а причиною всього цього є, на мою думку, винятково бюрократичні ігри й більше нічого, — прокоментував ситуацію, що склалася, заступник голови правління, виконавчий віце-президент із соціального та екологічного розвитку «Укрнафти» Геннадій Радченко. — Нині вже не залишилося часу розбиратися, хто що недоробив чи зробив неправильно. «Укрнафта» не заперечує свого боргу, проте він величезний і його не можна погасити в один день. Але станеться катастрофа, і у підсумку держава залишиться без продукції, податків і робочих місць. Повернути все це буде дуже складно, а у деяких випадках — неможливо».

7 червня на навчальному полігоні ПАТ «Укрнафта» під Охтиркою відбулися навчання з ліквідації газонафтоводопроявлень, відкритих нафтових та газових фонтанів, під час яких кореспондент «Голосу України» мала можливість поспілкуватися із начальником Полтавської воєнізованої частини ПАТ «Укрнафта» Романом Угринчуком й дізнатися, чи не матимуть інших, зокрема екологічних, наслідків примусові консервації свердловин.

«Знаєте, хтось заробляє чесно свої гроші, хтось не чесно, а хтось — дуже не чесно. Найчастіше крадії йдуть на свердловину, щоб украсти метал. Його здають, на тому й живуть. Але коли свердловина працює, до неї не лізуть. Люди ж не камікадзе! А ось до законсервованої свердловини дуже легко дістатися й розкурочити її. Поки до такої свердловини дійде оператор (а така можливість й у нього буде не часто), може статися і фонтан, і аварія, й екологічна катастрофа», — попереджає Роман Угринчук.

За словами фахівця, наслідки консервації свердловин передбачити неможливо: «Може статися фонтан, а може, ця свердловина більше ніколи не відновиться».

Його слова підтверджує й начальник центральної інженерно-технологічної служби НГВУ «Охтирканафтогаз» Микола Федорчак. У Бургруватівського родовища спецдозвіл завершується наступного року, й цієї дати місцеві працівники чекають із затамуванням подиху. «Нині ми добуваємо 800—840 тонн нафти на добу. Порахуйте, скільки втратить і бюджет, і компанія. А крім нафти ще є газ. До того ж наші свердловини, так би мовити, старі. Немає гарантії, що після консервації їх роботу вдасться відновити, якщо потім дозволи таки нададуть», — вважає Микола Федорчак.

Як керівники і Микола Федорчак, і Роман Угринчук нагадують, що після того, як спливе термін дії ліцензії, почнуться скорочення, а це означає підвищення безробіття, соціальна нестабільність й без того у небагатому регіоні. «Спочатку доведеться перевести людей на частину ставки, а хто зможе на ці гроші прожити? Люди звільнятимуться, й потім, коли ліцензії відновлять, не повернуться. А де ми братимемо професіоналів?» — запитує Роман Угринчук.

На офіційній сторінці Держгеонадра, ігноруючи рішення суду, продовжують кивати на податковий борг «Укрнафти» як на основну причину відмови у продовженні спецдозволів, називаючи це «виваженим підходом». Але як компанія виплатить гроші, якщо не добуватиме нафту та газ, та і як і де шукатимуть роботу мешканці прикордонної з Росією Сумської області, там не пояснюють.

Наступаємо на ті самі граблі

Ця історія не унікальна. У лютому 2016 року завершився й не був продовжений термін дії спецдозволів на видобуток на Голубівському, Юріївському та Лопушнянському родовищах (Дніпропетровська область). Результат — приблизно 3,5 тисячі абонентів у Магдалинівському районі залишилися без газу. Лише тоді на надзвичайну ситуацію у терміновому порядку почали реагувати органи влади всіх рівнів — від районних до Ради національної безпеки й оборони. У підсумку ліцензії «Укрнафті» продовжили й газ до осель повернули. Навіщо ж чекати грому, щоб чиновники перехрестилися — запитання риторичне.

Тим часом в «Укрнафті» не хочуть повторення дніпропетровського сценарію і закликають завчасно, не чекаючи соціальних та інших збурень, продовжити дію ліцензій. З цією метою колектив товариства днями звернувся з відкритим листом до Президента, Прем’єр-міністра, Голови Верховної Ради, міністрів енергетики та вугільної промисловості; екології та природних ресурсів; т. в. о. голови Державної служби геології та надр і Державної фіскальної служби, а також до голови правління НАК «Нафтогаз України». Поки що ані лист, ані численні звернення районних й обласних влад не вплинули на позицію Держгеонадр, й «Укрнафта» готується до найгіршого — консервації свердловин.

Маргарита СОКОЛОВСЬКА.

Фото автора.