Ніхто найсучасніші озброєння нам не подарує і не продасть. Маємо зробити їх самі. Про це на спільному засіданні Воєнно-наукової ради ЗСУ та Національної академії наук України заявив перший віце-президент НАНУ Володимир Горбулін (на знімку).
«Міністерство оборони останнім часом стоїть на такій позиції, що воно здійснює закупівлю лише готової військової продукції. Крім того, воно чомусь зацікавлене у закупівлі за кордоном систем і озброєння, замість того щоб стимулювати для цього вітчизняну науку», — зауважив він.
За словами академіка Горбуліна, вітчизняні наукові дослідження і розробки військової тематики, а також їх впровадження МОУ не дуже цікавлять. А підприємства оборонно-промислового комплексу не мають достатньо обігових коштів для впровадження розробок НАНУ й укладення відповідних угод, щоб вони мали гарантоване державне оборонне замовлення. До того ж у ДОЗ відсутні замовлення на конструкторські роботи з розробки сучасних зразків озброєння та військової техніки.
Для виправлення ситуації, зазначив перший віце-президент НАНУ, треба, зокрема, максимально забезпечити реалізацію наукового потенціалу інститутів Національної академії наук України та наукових установ Міністерства оборони, а також потенціал вітчизняної промисловості, зокрема й приватної складової ОПК.
У своїй доповіді Володимир Горбулін також наполягав на раціональному використанні фінансових ресурсів, прискоренні процесу організації серійного виробництва нового озброєння та військової техніки, об’єднанні зусиль для проведення спільних наукових досліджень.
У цьому контексті перший віце-президент Національної академії наук України запропонував налагодити тісне тристороннє співробітництво на рівні Генштабу, МОУ—НАНУ—Мінекономрозвитку, Укроборонпрому. Однак у цьому тріумвіраті він не згадав про недержавних учасників внутрішнього ринку озброєнь.
Своєю чергою приватні компанії сектору «оборонки» хочуть брати участь у такій кооперації і вважають, що вона буде корисна для всіх учасників. У чому саме, пояснив у коментарі інформагентству «ОПК» директор науково-виробничого підприємства «Атлон Авіа» Артем В’юнник: «Існує серйозна проблема із радіоканалом — із правом передачі даних для безпілотних авіаційних комплексів. Річ у тому, що супутникова навігація застаріла, бо сигнал GPS легко глушить простий дешевий пристрій. Тоді наші літаки «сліпнуть» і продовжувати виконання бойових завдань здатні лише у ручному режимі. Нині НДІ озброєння та військової техніки ЗСУ працюватиме над тактико-технічним завданням під один з наших проектів, у рамках якого має бути сформульовано вимогу до радіоканалу. До цього процесу ми хочемо долучити науковців. Якщо державні наукові інститути розроблятимуть рішення, які ми зможемо втілювати у свою продукцію, то приватні компанії оборонно-промислового комплексу можуть виступити джерелом фінансування НАНУ у форматі ліцензійної угоди».
ДО СЛОВА
Військове відомство демонструє неповороткість у реалізації держоборонзамовлення, вважає народний депутат України, член Комітету Верховної Ради України з питань національної безпеки і оборони Дмитро Тимчук (на знімку).
Виступаючи під час круглого столу, організованого Лігою оборонних підприємств України, парламентарій повідомив, що на Житомирському бронетанковому заводі перебувають три бронетранспортери, виготовлені на замовлення Національної гвардії України, а від Міноборони підприємство замовлень не одержувало, хоча вже середина літа. Аналогічна ситуація й на Київському бронетанковому заводі. За його словами, Нацгвардія без бюрократичних зволікань замовляє підприємствам ОПК продукцію, фінансує ці замовлення, а МОУ навіть якщо укладає договори, то вони не працюють і не фінансуються.
«Я не можу зрозуміти, як державне оборонне замовлення формується без участі представників оборонної промисловості. Я не бачу, що вони якось впливають на появу цього документа. Тобто оборонників просто ставлять перед фактом», — зазначив Тимчук, додавши, що ця проблема переозброєння ЗСУ має системний характер.
Ольга ВІТЕР.
