Як повідомили на брифінгу в Міністерстві освіти, свої електронні кабінети вже зареєстрували понад 144 тис. абітурієнтів. Через них вже подано майже 580 000 заяв про вступ.
Загалом на всі освітньо-кваліфікаційні рівні — молодший спеціаліст, бакалавр та магістр — подано майже 897 тисяч заяв від 290 тисяч абітурієнтів. За словами директора департаменту вищої освіти Олега Шарова, ці цифри «цілком відповідають нинішньому етапу вступної кампанії».
Найпопулярніші виші — КНУ імені Тараса Шевченка (сюди подав заяви 29 461 абітурієнт), Львівський національний університет імені Івана Франка (23 892) та Київська політехніка (19 237). Загалом у десятці навчальних закладів, до яких подали найбільше заяв, — п'ять столичних університетів — зокрема, Національний педагогічний імені М.П.Драгоманова.
Традиційно найпопулярнішими спеціальностями серед вступників залишаються економіка, право, туризм та міжнародні відносини. Дещо меншу популярність мають комп'ютерні науки.
Оцінити свої шанси пройти на бюджетні місця допоможе система «Конкурс». На сайті www.vstup.іnfo розміщено перелік усіх вступників, які подали заяви в певний виш на певну спеціальність, та їхні конкурсні бали. «Таким чином абітурієнт може відстежувати свій рейтинг серед інших вступників та шанс на вступ до обраних ВНЗ», — повідомили у Міністерстві освіти.
У системі «Конкурс» є інформація про загальну кількість поданих заяв, ліцензійний обсяг прийому, обсяг державного замовлення, конкурс на держзамовлення та загальний конкурс. Також показаний розподіл заяв за пріоритетами та за конкурсним балом. Інформація розподіляється за регіоном, навчальним закладом, формою навчання, кваліфікаційним рівнем та спеціальністю (спеціалізацією, освітньою програмою).
Після закінчення прийняття заяв (цей етап фінішує о 18 годині 26 липня) у системі з’явиться інформація про рекомендованих до зарахування на місця державного замовлення.
Тим часом система подання електронних заяв працює з проблемами і тривалими паузами. Чимало вступників навіть не змогли зареєструвати свої віртуальні кабінети, тому МОН був змушений дозволити їм подавати заяви в паперовому вигляді. За словами Олега Шарова, проблеми з реєстрацією електронних кабінетів «здебільшого були спричинені розбіжностями персональних даних у документах — пропущені апострофи, чергування «і» та «и», розбіжності в одну літеру, вказані старі назви населених пунктів, перейменованих у межах декомунізації тощо. Це було пов'язано з неуважністю як вступників, так і адміністрацій навчальних закладів. Більшість з цих помилок уже виправлені».
А от пояснити зникнення заяв вступників було складніше. Чи то через вірус Petya.А, чи то через недопрацювання адміністраторів сайту із системи випарувалося, за різними оцінками, від 18 до 40 тисяч заяв. На брифінгу в МОН директор ДП «Інфоресурс» Оксана Бєлік була змушена вибачатися перед абітурієнтами за незручності, викликані технічними збоями та помилками в програмі електронного вступу. Цього року «Інфоресурс» працює з новим програмним забезпеченням, яке навіть не пройшло попереднього тестування — за браком часу.
Нагадаємо, що 17 липня Державне підприємство «Інфоресурс», яке адмініструє ЄДЕБО (і зокрема, ресурс для вступників ez.osvіtavsіm.com.ua) на своєму сайті розмістило повідомлення про анулювання низки заяв про вступ до вишів. Йдеться про заяви абітурієнтів, у яких не було надано повну інформацію — зокрема, про конкурсний бал.
У прес-службі «Інфоресурсу» наголошують, що повідомлення про анулювання конкурсних заяв були розміщені в електронних кабінетах вступників. Так само, як і попередження про можливість повторної подачі заяви про вступ до обраного вишу. Крім того, таке повідомлення було розіслане вступникам на електронну пошту, вказану під час реєстрації.
Вступник, заяву якого анульовано через відсутність конкурсного бала, може подати її повторно. Як відомо, заяви на бюджетні місця подаються із зазначенням їх пріоритетності (яка позначається цифрами, починаючи від одиниці). Нова заява може мати ту саму пріоритетність, відзначають у ДП «Інфоресурс».
P. S. Чимало запитань викликають і нові правила формування конкурсного бала — зокрема, застосування так званого сільського коефіцієнта, на який домножуватимуть суму балів усіх сертифікатів ЗНО. Подробиці часто-густо не можуть роз’яснити навіть у приймальних комісіях. Тож нагадаємо: у такий спосіб додати собі кілька балів зможуть виключно мешканці сіл, які отримали шкільний атестат у поточному році. «Для цього вони мають відповідати двом умовам — бути зареєстрованими у сільському населеному пункті, що підтверджується відповідною довідкою, та здобути загальну середню освіту, тобто закінчити школу у сільському населеному пункті», — уточнює директор департаменту вищої освіти МОН Олег Шаров. На вступників, зареєстрованих у селищах міського типу, ці преференції не поширюються. Зате на них зможуть розраховувати ті абітурієнти, які прописані і навчаються в селі, але фактично проживають в місті, де мають більше можливостей «підтягти» свої бали ЗНО з репетиторами та на підготовчих курсах. Адже Міністерство освіти «виходить з того, що громадянин проживає там, де він зареєстрований». Незалежні експерти кажуть, що цей коефіцієнт жодним чином не зможе компенсувати вади сільської освіти — ані в державному масштабі, ані в житті конкретної людини. До речі, якщо дитина 10 років провчилася в селі, а 11-й клас закінчувала в міській школі, вона втрачає право на його застосування.
