Давно помічено: книги живуть власним життям, часто попри задум авторів — так само, як діти, підростаючи, обирають власний шлях, незалежно від батьківських намірів. Перша в Україні дитяча книга про сучасну війну на сході «Чотири нявкісти і ВІН» письменника і журналіста Павла Куща (на знімку) замислювалася насамперед як літературна гуманітарна допомога для школярів молодшого та середнього віку, які мешкають у районах бойових дій. Але за рік, що минув із дня виходу повісті, виявилося: пригоди героїв-котиків, які втратили домівку через відомі події, та їхнього загадкового юного друга — це дещо більше, ніж просто фантазія на тему війни.
За цей час книга знайшла читачів у Німеччині, США, Польщі, Грузії, поповнила сховище Національної бібліотеки Молдови (яку, до речі, очолює українка за походженням), навіть потрапила на окуповану територію Донбасу і Криму. На сторінках повісті для школярів — потрібна і важлива розмова, в якій автору вдалося знайти і вдалу форму, і доречні слова. Таку думку висловлювали багато читачів.
— Мені важливим здається саме те, що дитина вчиться бачити страшні події саме в гумористичному ключі — через очі пухнастих героїв, через сміх, через нівелювання ворога, через бурлескні перетворення й інопланетний гармидер у сюжеті. Певне, найбільш вдячний читач повісті — це допитлива і цікава дитина з прифронтової зони (і не тільки) років 9—12, яка має уявлення про сучасні події або хоче розібратися, якій треба допомогти «розбоятися» війну, — такі враження від прочитаної повісті у переселенки з Донецька, матері двох дітей Ірини Соколової.
Вдячною аудиторією виявилися юні читачі Донеччини: від Маріуполя до Слов’янська, де відбувалися творчі зустрічі з автором повісті. Після однієї такої зустрічі стався курйозний і багато в чому показовий випадок. Інформацію про презентацію української дитячої повісті про війну підхопили російські пропутінські сайти. «Котики расскажут украинцам всю «правду» о войне в Донбассе», — обурився одіозний телеканал «Звєзда». При цьому російські пропагандисти проілюстрували новину... вкраденим фотознімком із сайту «Голосу України» з логотипом нашої газети.
Інші російські інтернет-ресурси написали відгуки про повість у дусі «Пастернака не читав, але засуджую». «Украинская пропаганда обрабатывает детей», — лякає читачів одне з видань. «Дитяча книга Павла Куща має яскраво виражену антиросійську спрямованість. Автор робить акцент на тому, що саме східний сусід винний у численних проблемах сучасної України», — пише ще один інтернет-ресурс.
— Пильна увага «рупорів Кремля» до дитячої повісті для мене була несподіваною. Але якщо звернули увагу — отже, допекло. У відгуках на одному з ресурсів зустрів таку оцінку проросійського активіста: мовляв, бачите, як українська пропаганда креативно підходить, варто в «укропів» повчитися. Показовий і такий факт. У моїй книжці, яка вийшла коштом волонтерів, немає жодного слова про Росію чи росіян. Негативні персонажі там названі словом «гібриди». Чому у словосполученні «підступний ворог» представники країни-агресора впізнали себе, залишається тільки здогадуватися, — сміється український письменник.
Є ще одна причина, чому дитяча книжка викликала таку неадекватну реакцію по той бік кордону. Повість — зрештою, про те, що опір окупанту чинять не лише люди, а й усе живе на нашій землі. І цій силі ворогу протиставити нічого.
— Тонкий гумор, притаманний оповіді, допомагає не зосереджуватися на важких емоціях і думках про жахіття війни, а зрозуміти дуже важливу думку: війна — це наша сьогоднішня реальність, і ми маємо в ній не просто вижити, а зробити все можливе й неможливе, щоб перемогти і залишитися при цьому Людьми. І кожен з нас (навіть найбоязкіший і найслабший) може посприяти перемозі, — переконана читачка Марина Денисенко.
У день, коли ця публікація виходить друком, Павло Кущ святкує свій 55-й день народження. «Голос України», де журналіст працював два роки, приєднується до привітань імениннику. В активі письменника і журналіста — 12 книг, сотні публікацій у газетах та журналах. Автор дитячих повістей, фейлетонів і гуморесок, він став першим в історії донецької письменницької організації лауреатом одразу двох національних літературних премій: імені Остапа Вишні (2001 рік) та імені Лесі Українки (2016 рік). Останню премію — найвищу нагороду за твори для дітей і юнацтва — письменнику присудили за книгу «АБВ, або Операція «Ставкозавр», видану ще в Донецьку за лічені тижні до захоплення влади проросійськими силами. Так склалося, що більша частина тиражу залишилася в окупованому місті. Тому цього року обласна державна адміністрація профінансувала перевидання повісті. Тепер книга доступна в бібліотеках області для всіх охочих.
Попереду — нові ідеї, нові герої і пригоди. І нехай кожна книга талановитого автора і надалі викликає злість і заздрість у ворогів. Далі буде!
Фото надано автором.
