Я і мої ровесники належимо до категорії «дітей війни», у яких не було дитинства. У 40-ві роки нашому стражданню було виправдання: «Усе — для фронту, усе — для перемоги!». Але чому тепер, у похилому віці, нам знову доводиться страждати?! За плечима по 40—45 років трудового стажу, а пенсії ледь вистачає...
Зате, як бачимо з телеекранів, зарплати чиновників — десятки тисяч. Невже важка праця шахтаря, відповідальна — лікаря, шляхетна — вчителя менш важливі, ніж діяльність чиновників? Адже в будь-якій роботі головне — результат. А який результат від діяльності чиновників, якщо життя людей похилого віку з кожним роком погіршується?..
Василь ПЛЕВАН.
Купка Глибоцького району
Чернівецької області.
