Сьогодні ПАРЄ проведе термінові дебати щодо ухваленого в Україні Закону «Про освіту». Їх ініціаторами стали країни, яких документ збурив найбільше. Очільник МЗС Угорщини Петер Сіятро заявив, що Будапешт через наш закон на засіданні Ради міністрів закордонних справ ЄС, яке відбудеться 16 жовтня, ініціюватиме перегляд Угоди про асоціацію між Україною та Євросоюзом.

МЗС України із здивуванням сприйняло заяву угорського міністра. «Україна завжди сприймала Угорщину як важливого партнера, з яким вирішувала всі питання шляхом діалогу. Це стосується і ситуації щодо нового Закону України «Про освіту», — йдеться у заяві нашого МЗС, опублікованій на відповідному сайті.
У відомстві акцентують увагу, що Угорщина має право порушувати будь-яке питання у рамках ЄС. Але рішення стосовно України не можуть прийматися без України, яка платить надзвичайно високу ціну за своє місце в Європі. 
Також у міністерстві нагадали, що вони неодноразово наголошували на відкритості до предметних переговорів. Попри пропозицію української сторони щодо спільного відвідання Закарпаття главами МЗС двох країн, угорською стороною було ухвалено рішення здійснити такий візит в односторонньому порядку. Проте, зазначили в МЗС, очільник зовнішньополітичного відомства України Павло Клімкін готовий відвідати Будапешт 12 жовтня, а міністр освіти і науки України Лілія Гриневич підтвердила готовність зустрітися з міністром людських ресурсів Угорщини Золтаном Балогом у Києві 19 жовтня.
А от Угорщина не спішить демонструвати готовність до діалогу і продовжує шукати важелі тиску, особливо міжнародні, щоб домогтися своєї безкомпромісної мети — скасування українського Закону «Про освіту». П. Сіятро заявив, що Будапешт вимагатиме санкцій ЄС проти України, якщо Київ не відкличе закон.
Як інформує «Радіо Свобода», посилаючись на свої джерела в Раді ЄС, запит Будапешта про те, щоб порушити питання перегляду Угоди про асоціацію на Раді міністрів закордонних справ ЄС, був прийнятий, але до ідеї у Брюсселі ставляться скептично і кажуть, що переглядати цей уже підписаний, ратифікований усіма державами ЄС, включно з Угорщиною, і чинний міжнародний договір практично неможливо.