У польському суспільстві побутує думка, що їхнім народним обранцям ведеться не так уже й погано.


Польський парламентарій (460 депутатів  Сейму (послів) та 100  депутатів Сенату (сенаторів) має базову зарплату 9892,30 злотих (69 тисяч гривень). Є низка додаткових доплат та привілеїв. Немає чого приховувати, цей «депутатський пакет», як і зарплатня, є предметом подекуди заздрості, подекуди обурення, а подекуди й розуміння та схвального, з огляду на необхідність протидіяти корупції, ставлення різних верств і соціальних груп польського суспільства.


Тож щомісячно парламентарії отримують додатково ще 25 відсотків своєї «базової заробітної плати» (нині це 2473,08 злотих, або понад 18 тисяч гривень) у формі так званих добових (у Польщі це називають «парламентська д’єта»), з яких вони не сплачують податку на доходи фізичних осіб. Ці гроші, згідно з приписами права, вони можуть використовувати на все, що пов’язано з їхньою депутатською діяльністю, зокрема на проїзд, харчування чи організацію зустрічей із виборцями.


Зарплата парламентарія збільшується також відповідно до його участі в роботі та «становища» в депутатських комітетах та підкомітетах. Так, голова комітету отримує 20-відсоткову (1978,46 злотих = майже 14 тисячам гривень) надбавку, заступник голови – 15 відсотків (1483,85 злотих = майже 11 тисячам гривень), натомість голова підкомітету – 10 відсотків (989 злотих = понад 7 тисячам гривень). Чинне законодавство дає право президіям Сейму і Сенату визначати «інші обставини» для встановлення депутатських «додатків» та їх розмір: у разі, коли депутат має право на дві та більше надбавок, він отримуватиме їх щомісячно, але їх загальний розмір не може перевищувати 35 відсотків базової зарплати депутата.


Наступні понад 85 тисяч гривень (12150 злотих) становить щомісячна «фіксована ставка», яку депутати отримують на організацію роботи свого «офісу». Ці гроші вони можуть витрачати на зарплатню працівників, переклади, експертні оцінки, підготовлені вказаними ними експертами, а також на телекомунікаційні послуги, пов’язані з реалізацією мандата народного обранця.


У рамках фіксованої ставки обранці покривають також видатки на оплату приміщення офісу та комунальні послуги, на службові відрядження працівників, а також на «кілометрівки» — пересування автомобілем у зв’язку з виконанням депутатських повноважень. Тут обранці мають вибір: або таксі, або приватний автомобіль. Якщо схиляться до другого варіанта, то мають місячний ліміт кілометражу по території країни — 3500 кілометрів. За кожен «проїханий» кілометр депутат отримує 78 грошей (майже 6 гривень) або 49 грошей (майже 4 гривні), якщо автомобіль з об’ємом циліндрів двигуна до 900 куб. см.


З цих коштів можна також купувати обладнання для депутатського офісу, однак у цьому разі вартість одного предмету не може перевищувати 3500 злотих (25 тисяч гривень). Водночас закон забороняє народним обранцям використовувати ці кошти на проведення виборчої кампанії та рекламні матеріали (листівки, чашки, ручки тощо) і «власний розвиток», наприклад, оплату курсів іноземної мови. Ці витрати депутати мають покривати з власної кишені.


А відкласти мають з чого. Якщо звести всі вищеназвані виплати, підрахували польські журналісти, найбільш активний депутат, який, приміром, бере участь у роботі парламентських комітетів та підкомітетів, може заробляти щомісячно навіть до 27 тисяч злотих (189 тисяч гривень). Вони також звертають увагу, що фактично одним таким «місячним доходом» депутат не мусить «ділитися» з державою. Це, звичайно, спрощене формулювання мас-медіа. Ідеться про те, що практично вся сума із згадуваної вище щомісячної «парламентської д’єти» (а це 2280 злотих, тобто понад 16 тисяч гривень на місяць) згідно з абз. 2 ст. 42 Закону «Про виконання мандата посла і сенатора» звільняється від податку на доходи фізичних осіб. У річному підсумку «набігає» 27360 тисяч злотих, тобто майже 200 тисяч гривень, «вільних від податку». Називаючи цю суму, журналісти та експерти для контрасту наводять факт, що для пересічного громадянина річна квота, «вільна від податку», встановлена на рівні лише 6600 злотих (майже 47 тисяч гривень), і це при тому, що він за все мусить платити з власної зарплатні, не маючи жодних пільг і «додатків».


І це ще не все. Зекономити кількість грошей «у власній кишені» народним обранцям дає змогу також низка «бонусів» і пільг. Посли і сенатори польського парламенту мають гарантовані безплатні проїзд по країні у вагонах першого класу Польської залізниці, автобусами Польських автобусних ліній, а також перельоти Польськими авіалініями LOT. Окрім цього, депутати у трьох ситуаціях можуть користуватися також парком автомобілів канцелярії парламенту: для групових переїздів, які організовує канцелярія, в разі обґрунтованих нагальною необхідністю реалізації депутатських обов’язків, безпосередньо пов’язаних з роботою Сейму, а також для того, щоб доїхати на залізничний чи автобусний вокзал (з вокзалу) та в аеропорт (з аеропорту) у зв’язку з початком і закінченням засідання Сейму та його органів.


Депутати обох палат парламенту, які не мають постійної столичної прописки або  помешкання у Варшаві, можуть проживати в депутатському гуртожитку під назвою «Посольський дім», де середній метраж номера становить 17 квадратних метрів. Якщо іногородні депутати віддають перевагу орендованому житлу на вільному ринку, то отримують на це доплату в розмірі 2,2 тисячі злотих (майже 16 тисяч гривень).


Під час службових поїздок депутатам гарантовано безплатні нічліги. На готельні витрати, пов’язані із службовою діяльністю на території Польщі (не за місцем свого проживання) депутати можуть отримати максимум 7,2 тисячі злотих (понад 50 тисяч гривень) на рік. Парламент (читай державний бюджет) оплачує також закордонні подорожі депутатів: як проїзд, переліт, так і перебування на місці, зокрема готель. Не мусять турбуватися обранці і такими «приземленими справами», як оплата поштових посилок та купівля поштових марок.


Але і це ще не все.


Народні обранці можуть брати низьковідсоткові (до 4 відсотків річних) позики з парламентського Фонду соціальних виплат: 25 тисяч злотих (понад 175 тисяч гривень) на ремонт та 30 тисяч злотих (понад 210 тисяч гривень) на купівлю помешкання. Єдиною умовою отримання чергової позики є сплата попередньої. У разі скрутної фінансової ситуації депутати на підставі відповідної заяви мають право на цільову незворотну допомогу в розмірі 2,2 тисячі злотих (майже 16 тисяч гривень).


І на завершення. У зв’язку із закінченням строку повноважень польські обранці отримують вихідну парламентську допомогу в розмірі трьох окладів (майже 30 тисяч злотих — понад 210 тисяч гривень) за умови, що їх не обрано до Сейму чи Сенату наступного скликання.

Варшава.