МОН продовжить двосторонні консультації щодо імплементації нового Закону «Про освіту». Про це заявила профільний міністр Лілія Гриневич на прес-конференції за підсумками зустрічі з міністром національної освіти Республіки Польща Анною Залевською, що відбулася у Києві.


«Ми розпочали роботу над спільним документом — декларацією, яка підтверджує наші зобов’язання між польським і українським урядами у частині забезпечення і гарантування прав польської меншини навчатися рідною мовою, — зазначила Лілія Гриневич. — При цьому ми дотримуємося принципу розширення навчання українською мовою».

 

За її словами, такий принцип організації освітнього процесу вже втілюється у нашій державі. «Сьогодні в Україні ми маємо 5 шкіл з польською мовою навчання. У цих школах на етапі базової і старшої школи частина предметів викладається державною мовою, — повідомила Лілія Гриневич. — Ми підтвердимо ще раз в декларації наше зобов’язання перед представниками польської меншини, що їхні діти зможуть навчатися рідною мовою під час здобуття повної загальної середньої освіти на всіх етапах — в початковій, базовій і старшій школі — з послідовним збільшенням частки предметів українською мовою. Причому цю успішну практику ми маємо вже нині в польських школах».


Очільниця МОН запевнила, що всі нормативні документи, які напрацьовуватимуть в межах імплементації нового рамкового Закону «Про освіту», відповідатимуть згаданим вимогам. Зокрема, питання навчання мовами нацменшин будуть деталізовані у новому законі «Про загальну середню освіту» (як уточнили в прес-службі МОН, за попередньою пропозицією української сторони, у старшій школі частка предметів, які викладатимуть українською мовою, сягатиме 60 відсотків).


Анна Залевська, в свою чергу, відзначила, що розмова була непростою, але конструктивною. «Ми зі свого боку показали, як в польському законодавстві, а також у положеннях конституції і законах про освіту забезпечується право національних меншин у Польщі…» Майбутня декларація, за її словами, буде підписана впродовж найближчих 2-3 днів: «Ми будемо взаємно гарантувати непорушність прав щодо навчання рідною мовою представників національних меншин, зокрема, польської меншини в Україні».


Занепокоєння польських партнерів викликали окремі формулювання Закону «Про освіту», зокрема, про те, що в наших школах один або кілька предметів можуть викладатися мовами ЄС (зокрема, і польською). «Слово «можуть» — це не гарантія. Має бути гарантія, що певна частина предметів буде вивчатися польською», — наголосила міністр національної освіти РП Анна Залевська.


Відповідаючи на запитання «Голосу України» про кількість шкіл із українською мовою викладання у Польщі, пані міністр не навела конкретних цифр, але зазначила, що в РП «все залежить від потреб конкретної національної меншини». Ці потреби реалізовані «або напряму, або шляхом створення двомовних шкіл». Кількість предметів, які викладаються рідною мовою, конструювання навчального процесу теж залежить від представників національної меншини, яка за потреби може звертатися з відповідним клопотанням (зокрема, від імені батьків учнів) до міністерства національної освіти. За бажанням рідною мовою можна складати випускний іспит (матуру).

Усе це стосується і представників української меншини в РП.


Наприкінці місяця, 26 жовтня, проблеми імплементації «мовної» статті українського Закону «Про освіту» МОН обговорюватиме з польською національною меншиною, за участі Посольства РП, під час круглого столу у Львові.

ДО РЕЧІ

Міністерство освіти та науки веде консультації з головуючою в Раді ЄС Естонією стосовно позиції України щодо 7 статті Закону «Про освіту». Про це йшлося під час зустрічі очільниці МОН Лілії Гриневич з послом Естонії в Україні Гертом Антсу у вівторок у Києві. «Для нас надзвичайно важливо донести нашим європейським колегам, що запропонований Україною шлях — це модель, яка вже функціонує у країнах-членах ЄС», — цитує Л. Гриневич прес-служба МОН. У свою чергу посол Естонії наголосив на важливості постійного діалогу з представниками країн-членів ЄС. Він також запропонував заручитися підтримкою якомога більшої кількості країн, котрі є країнами походження певних меншин на території України.