Цієї осені відносини між Німеччиною і Туреччиною значно охололи. Це спричинено арештом у Стамбулі й Анкарі правозахисників, серед яких були й громадяни Німеччини. Берлін вирішив вдатися до фінансової блокади Анкари й почав активну роботу над скороченням фінансування банків і компаній, пов’язаних із турецьким урядом.
За даними агентства Bloomberg, державний KfW банк, Європейський інвестиційний банк і ЄБРР будуть поступово згортати кредитування турецької економіки й уже запровадили жорсткіші вимоги для одержання позик та інші обмеження. На ці кроки одразу відреагувала турецька ліра, яка вже кілька днів перебуває у вільному падінні стосовно євро та долара. Деякі місцеві й закордонні ЗМІ опублікували кілька матеріалів, у яких даються негативні прогнози щодо розвитку турецької економіки.
Щоправда, влада вважає ці прогнози сфабрикованими, а публікації — замовленими. Наприклад, радник президента Туреччини Джеміль Ертем назвав це фінансовим кілерством, яке порушує роботу ринків, а головне — вводить в оману інвесторів, котрі вже з упередженням поглядають на пропозиції, що надходять із Туреччини.
На падіння турецької ліри, що робить продукти й промислові товари дешевими для іноземних гостей, одразу відреагували туристичні фірми Болгарії та Греції. У Болгарії туроператори масово пропонують людям одно- і дводенні поїздки до Едірне, Стамбула та інших прикордонних міст по товари, що подешевшали. Змітають товари з полиць у турецьких крамницях і греки, в яких подібні продукти удвічі—утричі дорожчі. Що вже казати про дрібних крамарів, які кинулися до сусідів по дешеві текстильні й шкіряні вироби, маслинову олію та східні ласощі й спеції.
Але турецька влада намагається зберігати спокій і навіть вживає заходів, які мають переконати інвесторів у фінансовій стабільності та економічному піднесенні. До цих кроків, наприклад, належить рішення влади про підвищення з 1 січня 2018-го зарплат робітникам та службовцям на 4 відсотки, а з 1 липня — ще на 3,5 відсотка. Чим не переконливий довід для інвесторів, що економіка країни в порядку?
Та й стосовно заарештованих правозахисників стамбульський суд ухвалив у середу рішення, що його вітають у багатьох країнах ЄС, у тому числі й Німеччині, — з-під арешту під грошову гарантію звільнено 8 із 11 затриманих правозахисників. Серед них і Петер Штойтнер, через арешт якого й ще декількох правозахисників з Amnesty International, розпочалося похолодання у відносинах між Берліном і Анкарою. Петер Штойтнер одразу із зали суду вирушив до в’язниці збирати свої речі й найближчим часом має повернутися в Берлін. Міністр закордонних справ Німеччини Габріель вітає це рішення і назвав його «підбадьорюючою ознакою», але наголосив: цей крок не змінює того факту, що у в’язницях Туреччини перебувають й інші громадяни Туреччини «з неясних причин».
У свою чергу й Туреччина, як і раніше, вимагає від Німеччини екстрадувати 81 особу, підозрювану в причетності до спроби торішнього перевороту. Берлин вимагає явних доказів їхньої вини й відмовляється передавати їх лише за те, що вони підпали під підозру.
Ярослав СЕРГІЄНКО.
