В Україні започатковано національний конкурс «Молодіжна столиця України» — наступного року вперше обиратимуть місто, яке найкраще втілює ініціативи юного покоління та розвиває відповідну політику. Про це повідомив заступник міністра молоді і спорту Олександр Ярема під час дводенного українсько-польського форуму «Неформальна освіта у роботі з молоддю», що відкрився учора у Києві.
Захід влаштували Мінмолодьспорту та Фонд розвитку системи освіти Республіки Польща (ERSE) — національні керуючі установи створеної 2015 року Українсько-польської ради обміну молоддю.
За словами керівника секції з питань освітньої і наукової співпраці, радника Посольства РП в Україні Емілії Ясюк, молодіжні обміни сприяють кращому порозумінню між народами. «Ми сусіди, тому повинні краще знати один одного, більше знати про культуру і життя іншої країни, — зазначила вона. — Багато проблем виникає через те, що ми не надто відкриті одне для одного».
Олександр Ярема, який очолює Українсько-польську раду обміну молоддю, запевнив, що в Україні й надалі сприятимуть таким програмам. «Протягом двох років молодіжних обмінів близько 4,5 тисячі молодих поляків і українців знайомилися, спілкувалися, спільно реалізовували надзвичайно цікаві проекти, думали про сьогоднішній і завтрашній день, — сказав він. — Для нас дуже важливий цей вимір народної дипломатії».
Було представлено спільні проекти, які реалізовувалися протягом 2016-2017 років, та плани на майбутнє. Про окремі з них розповідали стенди, представлені учасниками програми обмінів. Один з проектів був присвячений розвитку рециклінгу (переробки та повторного використання відходів виробництва чи побутового сміття). Школярі з Кременчуцького району, що на Полтавщині, завдяки програмі обмінів відвідали однолітків у польському місті Насєльськ та дізналися, як подарувати друге життя уживаним речам на зразок старого текстилю, дерев’яних піддонів, а також пластикової, паперової чи скляної тари. 
Працювали творчі майстерні «Методи неформальної освіти, що використовуються у молодіжній роботі та в здійсненні міжнародних обмінів». Крім того, експерти розповідали про досягнення молодіжної політики у двох країнах.
За українським законодавством, до молоді належать громадяни віком від 14 до 35 років (хоча «верхню межу» планують зменшити до 28—29 років). На цю широку аудиторію розрахована Державна цільова соціальна програма «Молодь України». Як повідомив Олександр Ярема, «кілька років тому в Україні започаткована національна програма «Молодіжний працівник», завдяки якій понад 1100 учасників з усіх регіонів нашої країни пройшли тренінги і отримати навички роботи з молоддю». У міністерстві обіцяють створювати молодіжні простори чи центри, де у вільний від навчання час могли б збиратися креативні юнаки та дівчата, так би мовити, «без плати за вхід». В бюджетному законодавстві передбачено підтримку програм молодіжних центрів.
На відміну від України, в РП немає ані законодавчого визначення поняття «молодь», ані профільного міністерства, проте це не заважає проводити ефективну молодіжну політику. Цікаво, що останнім міністром у справах молоді в РП був Олександр Квасневський. А нині цими питаннями опікується місцева влада. Про це розповів Андрій Павлович — координатор двосторонніх програм і Ресурсного центру SALTO для країн Східної Європи і Кавказу. При Міністерстві національної освіти РП створена Рада дітей і молоді, покликана сприяти діалогу між молодіжними організаціями і виконавчою владою. Ресурси для здійснення молодіжної політики є — зокрема, польські молодіжні організації отримують кошти від європейських структур.