Протягом багатьох століть в Узбекистані в мирі та злагоді живуть представники різних етносів, культур і релігій. Гостинність, доброта, щедрість душі й справжня толерантність завжди були притаманні узбецькому народу і стали основою його менталітету.
Роки незалежності в Узбекистані відкрили новий етап у міжнаціональних відносинах. Одним із найважливіших пріоритетів державної політики в країні є розвиток культури толерантності та гуманізму, зміцнення громадянського порозуміння і злагоди, виховання молодого покоління в дусі любові й відданості Батьківщині. І все це знайшло повне втілення в життя.
В Узбекистані функціонують понад 2 тисячі релігійних організацій, що належать до 16 різних конфесій. У республіці здійснюють свою діяльність 158 християнських організацій, 8 єврейських громад, 6 громад бахай, товариство кришнаїтів і буддійський храм, загалом — 174 неісламські організації.
У нашій країні забезпечується шанобливе ставлення до мов, звичаїв і традицій усіх націй та народностей, які проживають на її території, створюються умови для їхнього розвитку. На восьми мовах видаються журнали, на десяти мовах — газети.
Віруючі Узбекистану вільно відзначають усі релігійні свята. Так, з року в рік дедалі масштабніше святкуються Курбан-Хаїт і Рамазан-Хаїт у мусульман, Пасха і Різдво у християн, у іудеїв — Пейсах, Пурим і Ханука.
Крім того, щорічно за всебічної підтримки керівництва республіки віруючі здійснюють паломництво до святих місць. За минулі роки понад 70 тисячам мусульман було надано можливість здійснити хадж до Саудівської Аравії, сотні християн та іудеїв побували в Росії, Греції та Ізраїлі. Для порівняння: до проголошення незалежності в середньому з Узбекистану виїжджали 3—4 людини на рік.
Для підвищення ефективності діяльності майже 140 національних культурних центрів у травні 2017 року було створено Комітет з питань міжнаціональних відносин і дружніх зв’язків із зарубіжними країнами при Кабінеті Міністрів Республіки Узбекистан.
У рамках п’ятого напряму прийнятої цього року Стратегії дій «Забезпечення безпеки, міжнаціональної злагоди та релігійної толерантності, а також здійснення виваженої, взаємовигідної і конструктивної зовнішньої політики» на сьогоднішній день ведеться робота з розробки проектів Концепції пріоритетних напрямів політики в галузі міжнаціональних відносин і Концепції державної політики в релігійній сфері.
З метою всебічного дослідження багатого культурного, наукового і духовного надбання нашого народу, широкої популяризації цієї спадщини серед світової громадськості, глибокого розкриття істинно гуманістичної суті та змісту релігії іслам розпочато роботу зі створення в місті Ташкент Центру ісламської цивілізації. Тут буде зібрано широкі відомості про великих учених і богословів, видатних поетів і письменників, художників і каліграфів, які зробили неоціненний внесок в розвиток світової культури і мусульманської цивілізації.
Поряд з цим, для збереження і вивчення надзвичайно багатої спадщини Імама Бухарі, поширення його учення про просвітницький іслам Президентом Узбекистану Шавкатом Мірзійоєвим ухвалено рішення про організацію в місті Самарканд Міжнародного дослідницького центру, який носитиме ім’я цього видатного мухаддіса і теолога. Виступаючи на 72-й сесії Генеральної Асамблеї ООН у вересні цього року, лідер нашої країни звернувся з пропозицією прийняти спеціальну резолюцію «Просвітництво і релігійна толерантність». Основна мета — забезпечення загального доступу до освіти, ліквідації неписьменності і невігластва.
Атмосфера дружби і згуртованості, яка панує в Узбекистані — найважливіший фактор миру і стабільності, підвищення ефективності проведених реформ, зростання авторитету країни на міжнародній арені. Так, в ході свого візиту до республіки в жовтні 2017 року спеціальний доповідач Ради ООН з прав людини з питання свободи релігії або переконань Ахмед Шахід зазначив, що в Узбекистані досягнуто великих результатів у цьому напрямі. Упорядковані місця поклоніння великим вченим і мислителям, які зробили величезний внесок в ісламську науку і просвітництво, жителі країни та її гості вільно здійснюють паломництво до цих святинь.
За матеріалами Національного центру Республіки Узбекистан з прав людини.
Домовилися про відновлення прямих авіарейсів
За результатами переговорів 12 грудня 2017 року у Ташкенті авіаційною владою України та Республіки Узбекистан підписано відповідний протокол, який передбачає відновлення прямих регулярних рейсів між Ташкентом і Києвом з частотою два рейси на тиждень.
Нагадаємо, що в 2013 році національна авіакомпанія Узбекистану планувала припинити регулярні авіарейси Ташкент-Київ-Ташкент через конфлікт з однією з українських авіакомпаній.
У травні 2015 року «Узбецькі авіалінії» тимчасово припинили виконання рейсів за маршрутом Ташкент-Київ-Ташкент через відсутність домовленостей між авіаційним керівництвом Узбекистану і України щодо експлуатації договірних авіаліній.
