Для Хмельниччини минулий рік був водночас складним, бо доводилось переживати всі ті виклики, перед якими стоїть країна, але й обнадійливим — ціла низка змін увійшла в життя подолян. Чи вдалося зробити все, що планувалось і що обіцяла влада? Що досі заважає справитись із найгострішими проблемами?
На ці запитання відповідає голова Хмельницької ОДА Олександр Корнійчук (на знімку).

— Олександре Олександровичу, для нашої області це був непростий період, але попри все люди хочуть бачити зміни на краще. Чи вдалось їх досягти?
— Важко дати однозначну відповідь. З одного боку, в нас все ще залишається чимало проблем у різних сферах життя. Звичайно, чи не найголовніша із них — нерозв’язаний конфлікт на сході. Поки не досягнемо миру, не відновимо державні кордони, не налагодимо життя в усіх регіонах, важко говорити про здоровий розвиток економіки в окремо взятій області. Але це зовсім не означає, що кожен на своєму місці не повинен працювати на повну силу. Успіхи країни складаються з успіхів кожного району, підприємства, врешті — кожного із нас.
— Пригадується, під час вашого призначення ви сказали, що нова посада не є нагородою. Це — іспит і велика відповідальність. То чи змогли його скласти?
— Складаю щодня. Бо як тоді, так і тепер скажу: проблема кожного мешканця краю — це і проблема влади. А оскільки їх залишається ще чимало, то й роботи вистачає.
Знаю, люди не завжди довіряють статистичним даним, їх більше цікавить те, яку зарплату чи пенсію отримали, чи вистачить цього на всю родину, чи є змога лікуватись, навчати дітей... Та все ж назву кілька цифр.
Справжнім досягненням області є успіхи аграріїв. За рівнем врожайності зернових ми залишаємось лідером у країні. В господарствах намолотили понад три мільйони тонн зерна при середній урожайності 62 центнери з гектара. Валовий збір кукурудзи перевищив 1,1 мільйона тонн при середній урожайності 83 центнери з гектара. Буряків зібрали понад два мільйони тонн при середній урожайності 540 центнерів з гектара, і цей показник на 90 центнерів перевищив минулорічний. Цукровари виробили більш як 200 тисяч тонн цукру.
На перший погляд, ці дані мало стосуються життя пересічної людини. Та з другого боку, не заперечити й того, що успіхи в аграрному секторі допомагають наповненню місцевих бюджетів. А крім того, впливають і на ціноутворення.
— На жаль, останнім часом покупцям доводиться дедалі частіше стикатися зі зростанням вартості харчів у магазинах і на ринках. Як це пов’язати з високими врожаями?
— Це резонне зауваження. Однак варто розуміти, що на формування ціни впливає чимало різних чинників, зокрема, і таких, як зростання вартості енергоносіїв, підвищення рівня заробітної плати тощо. І це справді факт: середні ціни продажу аграрної продукції сільськогосподарськими підприємствами порівняно з попереднім роком зросли. Але є й інші дані. Новий врожай помітно знизив ціни на гречані крупи та цукор. Крім того, подешевшали овочі, фрукти, хоч трохи, але падає вартість свинини та курятини.
Розумію, багатьом хотілося б, щоб ці знижки були істотнішими. Проте мусимо відштовхуватись від того, що маємо. До речі, за даними Держкомстату, на Хмельниччині ціни на 19 основних соціально важливих продовольчих товарів із 23 були нижчими, ніж середні по країні. І це не випадково, адже ми всіляко намагаємось підтримувати виробників у створенні фірмової роздрібної мережі — в області діє майже півтисячі фірмових магазинів. Залучаємо їх до ярмарків, яких торік провели майже 2,2 тисячі.
Але куди вагоміші кроки на цьому шляху — робота з інвесторами. Приміром, нам вдалось досягнути домовленості про будівництво потужного заводу з переробки соняшнику. Переконаний, саме такі проекти з часом дадуть змогу отримувати більшу кількість, а головне — доступнішу за цінами продукцію.
Варто зазначити: в області реалізується прозора і відкрита інвестиційна політика, що сприяє підприємцям у реалізації перспективних проектів. У свою чергу органи влади забезпечують основу для плідної і взаємовигідної співпраці, що сприяє успішному веденню бізнесу для підприємств з іноземним капіталом. Сьогодні на теренах області із залученням іноземного капіталу працюють майже дві сотні суб’єктів господарювання. А обсяг прямих іноземних інвестицій перевищив 160 мільйонів доларів.
Якщо ми хочемо жити за кращими світовими стандартами, то мусимо бути відкритими для світу, для тих, хто хоче розвивати з нами взаємовигідне партнерство. Від цього всі матимуть виграш.
— Та чи варто сподіватися, що наші проблеми зможуть розв’язати лише чужі капітали?
— Звичайно, ні. Кожен має те, що зумів заробити сам. А ми ще вчимося не тільки заробляти, а й використовувати ті можливості, які відкривають нам реформи, що проводяться в країні. Ось невеликий приклад: 26 ОТГ області торік отримали приблизно 168 мільйонів гривень субвенції із державного бюджету на формування інфраструктури громад. Держава чітко виконала свої обіцянки — гроші надійшли на місця. І громади активно попрацювали, щоб освоїти ці кошти. Ними була запланована реалізація 209 проектів у різних галузях. Такі масштабні плани громадами здійснювались уперше. Найбільше коштів спрямували на освіту, на другому місці були об’єкти житлово-комунального господарства. В містах і селах активно будували мережі водопостачання та вуличне освітлення. На 68 таких проектів витратили майже 37 мільйонів гривень. А довжина збудованих і відреставрованих мереж водопостачання загалом перевищила 114 кілометрів. До цього варто додати нові водозабірні свердловини та вежі. А капітальний ремонт вуличного освітлення та реконструкція електромереж сягнули 115 кілометрів. Погодьтеся, такого активного будівництва чимало населених пунктів давно не знало. Скажімо, тільки у Старосинявській ОТГ реалізували десяток проектів більш як на 11 мільйонів гривень.
Треба зазначити, що Хмельниччина дуже активно відгукнулася на зміни, що пов’язані з децентралізацією і створенням ОТГ. Перспективним планом у нас схвалено утворення 54 ОТГ, наразі вже існують 26. 249 рад увійшли до новоутворених громад. І це не просто формальні зміни. Їх створення дало змогу збільшити вдвічі власні доходи бюджетів у розрахунку на одного жителя майже по всіх громадах.
Той, хто швидко зорієнтувався в ситуації і був активним з самого початку, відчув істотну допомогу держави. За два роки вона вклала в розвиток інфраструктури наших ОТГ 384 мільйони гривень. Це більше, ніж за весь період незалежності було вкладено в розвиток сільських територій.
— Приємно бачити позитивні зміни. Але всім нам хочеться, щоб вони були стабільними. Без постійного розвитку успіху не досягти.
— Це правда. Тому важливо час від часу розставляти певні орієнтири. Так ми намагались зробити, оновлюючи стратегію розвитку області. Вона була прийнята ще в 2011-му. Відтоді багато чого змінилось. А найперше — наші стратегічні партнери. Всім очевидно, що ми стали ближчими до Європи. Водночас на сході триває конфлікт. Це щодо зовнішніх факторів. Але вони змінили і внутрішнє становище країни. Тож і обласний стратегічний план вимагав істотної корекції. Це не просто документ на папері, відповідно до якого розподіляються кошти державного та місцевого бюджетів. У його основі лежить системне бачення подальшого розвитку регіону, і нині він потребує актуалізації. Необхідно визначити вектор розвитку області на подальші роки. І ми це робимо.
До того ж не варто забувати, що доводиться працювати ще й в умовах реформ у багатьох галузях. Зрозуміло, що людям хочеться швидких змін. Але не так швидко можна вирішити ті проблеми, що накопичувались десятиліттями. До прикладу, така болюча галузь, як медицина. Дуже непросто даються структурні зміни. Але на місцях робимо все, щоб поліпшити її стан. Прийнято в експлуатацію нові операційні, амбулаторно-поліклінічні заклади, закуплено чимало нового устаткування...
— Олександре Олександровичу, в області відомо, що особисто у вас є пріоритетні галузі, зокрема ремонт доріг, боротьба з нелегальними перевізниками та незаконними вирубками лісу. Ці напрями вашої діяльності визначено як найбільш результативні.
— Це не моя заслуга. Всі разом ми працюємо і над цими, і над багатьма іншими питаннями. Коли в області розпочався пілотний проект з передачі коштів митниці на ремонт автошляхів, почали активно залучати підприємців до співпраці саме із нашими митниками. І отримали непогані результати: на ремонт доріг було спрямовано кілька сотень мільйонів «митних» гривень.
Хочу продовжити тему інвестицій. Інститут економічних досліджень та політичних консультацій оприлюднив рейтинг, який є частиною «Щорічної оцінки ділового клімату». У ньому наша область посіла шосте місце. Ще не перемога, але ми — на правильному шляху. І одне з наймасштабніших завдань — розвиток курорту Сатанів. Уже створили робочу групу, до якої увійшли фахівці різних служб та департаментів. Їхнє головне завдання — запустити механізм, котрий перетворить природні багатства краю на фінансові надходження до бюджетів.
Це лише один із прикладів. Насправді кожен район, місто, навіть невелика сільська громада починають розуміти, що багато чого залежатиме і від того, як влада спрацює на місцях. Хтось починає із зовсім невеличких проектів, комусь уже під силу потужне будівництво, а дехто заглядає наперед на кілька років і навіть десятиліття. Треба рухатись. Навіть якщо дуже важко. Бо ніхто, крім нас самих, не пройде той шлях, який веде від проблем до реального успіху.

Підготувала власний кореспондент у Хмельницькій області
Ірина КОЗАК.