Міністерство охорони здоров’я у партнерстві з громадськими організаціями, що працюють у сфері психічного здоров’я, ініціює проект «Лінія життя. Україна». Його суть — створення національної телефонної «гарячої лінії» для емоційної підтримки українців та запобігання самогубству, повідомляє прес-служба Міністерства охорони здоров’я.
Ситуація щодо самогубств у нас украй тривожна: Україна — одна із 25 країн світу із найвищими показниками суїцидів, водночас наші показники є одними із найвищих у Європі. Військовий конфлікт на сході посилює емоційну кризу.
Саме тому в. о. міністра охорони здоров’я доктор Уляна Супрун ініціювала створення цього проекту: «Самогубство — це трагедія, яка стосується не лише однієї особи, а й рідних і всього народу. Усвідомлюючи проблеми цих людей, можна реально запобігти самогубству. Я дуже вдячна громадським організаціям, які сьогодні працюють разом задля порятунку українців».
Очолив проект Піт Шмігель — українець за походженням, міжнародний експерт і колишній гендиректор ГО «LifelineAustralia» — «гарячої лінії», яка щороку надавала емоційну підтримку понад 1 млн австралійців.
«Робота, яку проводять неурядові організації в Україні у сфері психічного здоров’я, надихає. Для підтримки ще більшої кількості людей потрібен комплексний підхід на національному рівні», — підсумував результати зустрічей із ключовими неурядовими організаціями Піт Шмігель.
Згідно з найкращими світовими практиками «гаряча лінія» має працювати в режимі 24/7/365 (24 години на добу, 7 днів на тиждень, 365 днів на рік). Ключові елементи: анонімність, безплатні дзвінки, максимальна емпатія до клієнта, ґрунтовне навчання персоналу і створення єдиної національної системи з одним контактним номером.
«У Австралії завдяки роботі «гарячої лінії» вдається рятувати 50 тисяч життів щороку. Ми впевнені, що створення такої лінії тут допоможе вберегти життя багатьом українцям. Коли люди в кризовому стані телефонуватимуть на «Лінію життя», ми хочемо, щоб вони знали: до них поставляться з повагою, їх вислухають і почують, підтримають і запевнять, що їхня ситуація не безнадійна і в подальшому їм є куди звернутись по допомогу. Ці невеликі акти співчуття часто рятують життя», — каже пан Шмігель.