Антиукраїнські історичні стереотипи, які впродовж кількох останніх років активно просувають у польському інформаційному просторі крайні націоналістичні сили, починають використовуватися окремими політиками для створення негативного стереотипу сучасного українця, якого потребує польський ринок праці.

Днями віце-маршалок Сейму Республіки Польща від радикальної партії «Кукіз’15» (саме ця партія була ініціатором протягування антиукраїнських статей у зміненому законі про Інститут національної партії) Станіслав Тишка в ефірі польського телеканала TVN24 (програма «Кава на лаву») заявив, що через «працевлаштування менш кваліфікованих медичних працівників з України в польських лікарнях помирає більше людей».

На слова С. Тишки звернули увагу у виданні «OKO. press», яке написало, що його «висловлювання є не лише проявом ксенофобії і ображає громадян України, а й неправдивим». Редакція попросила прокоментувати це висловлювання парламентського високопосадовця Посольство України в РП, самого депутата Тишку, лідера його партії Павла Кукіза та канцелярію прем’єр-міністра РП.

Першими відреагували в Посольстві України в РП, яке 29 травня розмістило коментар на своєму акаунті у Фейсбуку. «Висловивши думку, що через працевлаштування менш кваліфікованих медичних працівників з України в польських лікарнях помирає більше людей, пан віце-спікер перевищив рівень порядності і вдався до ганебних та неприйнятних наклепів на українських громадян. Крім факту поширення звичайних чуток, які не мають нічого спільного з дійсністю, кричущим є ксенофобський характер примітивної спроби перекласти провину на іноземців. Такий вчинок є негідним політичного діяча, який займає високу посаду в Сеймі Республіки Польща», — читаємо у заяві українського дипломатичного представництва. Посольство звернулося до влади Республіки Польща — «засудити вказані висловлювання, застосувати до їх автора належне дисциплінарне покарання, а також вжити заходів із запобігання поширенню в публічному просторі Польщі стереотипів ксенофобського і шовіністичного характеру про громадян України». Від імені всіх українських громадян, які працюють у Польщі, посольство вимагає вибачень від пана віце-маршалка Станіслава Тишки.

«Річ у тім, що до 2022 року на пенсію вийдуть 40 тисяч польських медсестер. Якщо не приїдуть з-за кордону — реально з України, то невдовзі не буде кому займатися пацієнтами в польських шпиталях. Нині в польських медичних закладах працює 90 українських медсестер. А депутат Тишка лякає, що з їхньої вини «помирають люди». Повинен попросити вибачення за поширення шовіністичних стереотипів», — наголошує Моніка Проньчук, співзасновниця ініціативи «Добровольки», інтеграційної програми для біженців у Польщі.

«Для таких звинувачення стосовно громадян інших країн нема вибачення», — заявив директор Мазовецької спеціалізованої лікарні в Радомі Томаш Скура. Він уточнив, що в його лікарні поки не працює жодна українська медсестра, натомість працевлаштовані лікарі з України, які «є прекрасними спеціалістами, за своїми кваліфікаціями нічим не відрізняються від поляків».

Варто згадати (про що також наголошується у вищезгаданій заяві посольства України), що отримати роботу в медичних закладах Польщі за фахом медсестри та іншими медичними спеціальностями можливо лише після отримання офіційного дозволу на виконання такої професії, що у випадку громадян України передбачає підтвердження кваліфікації і, перш за все, нострифікацію диплома про вищу освіту».

Незалежні польські експерти одностайні в тому, що «Польщі потрібна стратегія заохочення медичних працівників зі Сходу», аби вони приїжджали на роботу до Польщі, а не «оскарження їх про нібито брак кваліфікацій і залякування ними поляків шляхом поширення ксенофобських стереотипів».

Довідково

За даними міністерства у справах сім’ї, праці і соціальної політики РП, у 2017 році в Польщі дозвіл на роботу в медичних закладах отримали тільки 297 працівників з України, в тому числі 16 лікарів і лише три медичні сестри і акушерки (у 2016-му — 311, в тому числі 16 лікарів і три медсестри та акушерки). За даними польської Головної ради медсестер і акушерок, на початку 2018 року в Польщі працювало 124 медсестри з-поза Європейського Союзу, в тому числі 90 медсестер з України, зокрема тому, що «процедура нострифікації є довготривала та дорога». Процес працевлаштування українського медика за спеціальністю у Польщі триває від шести місяців до двох років, а затрати на його утримання (з урахуванням коштів на проживання, харчування, перекладу документів, візи тощо сягає навіть 10 тисяч злотих — майже 80 тисяч гривень). До речі, щоб отримати посаду медсестри в польському медизакладі також слід мати вищу медичну освіту, а багато медсестер з України такого диплома не мають.

Тобто для них процес підвищення кваліфікації довготривалий і дорогий, який важко поєднати з виконанням професійних обов’язків. До того ж зарплата медсестер тут невисока. Не менш складна ситуація з працевлаштуванням у Польщі і в українських лікарів. Право на роботу лікарем мають лише ті, хто отримав відповідну освіту в країнах Євросоюзу. Лікарі з-поза ЄС мусять нострифікувати диплом, скласти іспит з польської мови та «кінцевий лікарський іспит», а після цього ще пройти 13-місячне стажування у лікарні на волонтерських засадах. Мало хто з наших співвітчизників може собі це дозволити. Ті ж, кому вдається пройти всю процедуру, отримують право обіймати медичні посади лише в конкретному медичному закладі, на роботу в якому їм видано дозвіл главою воєводської адміністрації. Тому нашим лікарям та медсестрам вигідніше їхати на роботу за професією до Німеччини чи Чехії, де зарплата вища, а процес нострифікації простіший. Більш того, чеський уряд проводить навіть спеціальну рекламну кампанію, аби заохотити український медперсонал до приїзду в країну.

Висловлювання польського високопосадовця є додатковим свідченням вагомості спільного звернення, яке днями підписали колишні президенти України Леонід Кравчук, Леонід Кучма і Віктор Ющенко, а також екс-президенти Польщі Александр Кваснєвський і Броніслав Коморовський, котрі «з великим занепокоєнням» сприймають явища, які спостерігаються останнім часом і які загрожують єднанню і співпраці. Президенти закликали вести постійний і терпеливий діалог, протидіяти проявам  націоналізму й екстремізму, вести освітню діяльність, що спирається на правду і відповідальні історичні джерела, до взаємоповаги, посиленої співпраці істориків, вищих навчальних закладів, людей культури і мистецтва, вчителів та всіх, хто формує знання, мислення і чутливість громадян обох країн, особливо людей молодого покоління. 

Варшава.