У понеділок віце-прем'єр Туреччини Бекір Боздаг, котрий водночас є прес-секретарем уряду, повідомив новину, яка багатьох приголомшила: Туреччина в будь-який момент може ввійти в іракську провінцію Кандиль. Тут, у горах, за даними Анкари, уже протягом багатьох років розташовані табори й опорні пункти бойовиків Робітничої партії Курдистану (РПК), яка в Туреччині визнана сепаратистською і терористичною організацією. Вони проводять терористичні операції на території Туреччини, а в Кандилі відпочивають, навчаються в таборах ведення партизанської війни, підривної справи.
На прес-конференції в Анкарі, яка відбулася одразу після останнього перед достроковими виборами (їх намічено на 24 червня. -- Ред.) засідання уряду, він заявив: "Туреччина може ввійти в Кандиль у будь-який момент, якщо на те буде необхідність. Ми маємо право проводити операцію проти будь-яких загроз для національної безпеки, у тому числі й у Кандилі. Мішенню Туреччини є регіони, де є терористи й звідки йде загроза".
Ще на початку травня президент Туреччини Тайїп Ердоган заявив, що Анкара продовжить операції в Іраку й Сирії до повного знищення терористів біля своїх кордонів, які становлять загрозу для країни. А 3 червня міністр внутрішніх справ Туреччини Сулейман Сойлу публічно повідомив, що турецькі військові одержали наказ просуватися убік іракського Кандилю. Як повідомив прем'єр-міністр Туреччини Біналі Йилдирим, перед цим удвічі було збільшено присутність турецьких військовослужбовців в Іраку й створено на півночі цієї країни 11 регіональних військових баз. Вони використовуватимуться у разі наступу на позиції бойовиків Робітничої партії Курдистану.
Як зазначають політичні спостерігачі, Анкара вводить свої війська в Ірак без узгодження із владою Багдада. Так само, як і раніше вводила війська на північ Сирії для проведення операції "Щит Євфрату". Робиться це для створення буферної тридцятикілометрової зони уздовж кордонів Туреччини з метою убезпечити південні регіони країни від нападів курдських бойовиків, терористів ІДІЛ і захисту одноплемінників, що проживають у Сирії і Іраку в безпосередній близькості від турецької кордону.
Утім, на руках у влади Анкари й турецької армії є офіційне запрошення президента Іракського Курдистану Масуда Барзані. Але проти цього протестують усі основні сили країни: іракський уряд, командири проіранських шиїтських ополченців, різні курдські клани, які обвинувачують Барзані в змові з Туреччиною і вимагають від нього відмовитися від цього запрошення. Але курдський клан Масуда Барзані контролює ситуацію і придушує будь-яке невдоволення лідерів дрібніших кланів, бо що має всі реальні важелі керування в регіоні.
Ярослав СЕРГІЄНКО.
Голос України
