У четвер парламент Болгарії розглянув питання про поновлення будівництва другої у країні атомної електростанції «Белене». Цьому передували травневі візити президента Румена Радева і прем'єр-міністра Бойко Борисова до Росії, де вони попередньо обговорили з Путіним і Медведєвим дану проблему.
До речі, відомий болгарський аналітик Константин Гирневський в інтерв'ю болгарському агентству БГНЕС назвав ці візити провальними й пояснив, чому вважає так. Він зазначив: Росія ясно дала зрозуміти президенту Болгарії, що від нього нічого не залежить. Наприклад, лише від Путіна глава держави дізнався, що відразу після нього до Росії приїде і прем'єр-міністр Бойко Борисов для обговорення спільних енергетичних проектів, тому з Радевим економічні проблеми й не обговорювалися. «Залишився медійний шум, який обслуговує інтереси Росії, але аж ніяк не Болгарії. Друге -- я не почув жодного життєво важливого для країни питання, яке б обговорювалося на високому політичному рівні. Тут кліше «ми захистили національні інтереси» за відсутності уточнення, які саме, виглядає безглуздо. Які національні інтереси і яку політичну роль зіграв президент, порушивши загальноісторичні питання, що торкаються обох країн. Він мав дипломатичною мовою запитати (мається на увазі Путіна. -- Ред.): «Доки ми повинні вам дякувати за те, за що взагалі не маємо вам дякувати», -- заявив Гирневський. На його думку, доказом того, що й відвідування Москви прем'єр-міністром Борисовым було провалом, став факт припинення його візиту на день раніше. «Візит було заплановано на два дні. Припускаю, що не було чого обговорювати. Практично все звелося до символічного порожнього чека, куди ми впишемо суму, яку заплатимо імперії. Це не дуже добре для наших інтересів -- політичних, економічних, геостратегічних», -- вважає болгарський аналітик.
Він попередив: «Спроби відновити великі корупційні проекти в майбутньому поставлять Болгарію в підлегле становище. А по-друге, ці переговори ставлять нас у дуже неприємне становище перед нашими союзниками по НАТО і ЄС. Ми не можемо вважатися надійним союзником через свою половинчасту політику й з відкритими обіймами до Росії. Усе це створює недовіру (до Болгарії. -- Ред.) і знайде своє відбиття в наступні місяці й роки».
Інші політичні сили, які не представлені в парламенті, також добре розуміють ці загрози, що походять від спроб представників болгарської влади заручитися прихильністю кремлівських діячів. Недарма дебати в залі засідань парламенту відбувалися на тлі масового протесту проти поновлення цього енергетичного проекту, який протестувальники називали не тільки корупційним, а й згубним для Болгарії.
Проте не тільки депутати від правлячої коаліції, а й від опозиційної Болгарської соціалістичної партії доручили уряду «відновити дії із пошуку можливостей» продовження будівництва АЕС «Белене» спільно зі стратегічним інвестором. У них була абсолютна більшість -- 172 голоси. Проти пропозиції правлячої партії ГЄРБ проголосувало 14 депутатів, а двоє утрималося. Представники ще однієї парламентської партії Рух за права й свободи (РПС) взагалі відмовилися брати участь у дебатах і голосуванні з цього питання з вагомим аргументом -- він не побачить білого світу. Депутат від РПС і член парламентської комісії з енергетики Рамадан Аталай зазначив, що ці дебати взагалі не повинні проходити без прем'єр-міністра, який так і не з'явився в парламенті. «Що сталося в Москві? Які домовленості маємо або, якщо немає жодних, то прем'єр повинен був пояснити, чому. А через те, що прем'єра в залі немає, ці дебати -- «підстава» Народних зборів».
Раніше віце-прем'єр Томіслав Дончев і міністр енергетики Теменужка Петкова заявили, що в разі ухвалення парламентом рішення про реалізацію проекту буде оголошено конкурс, який допоможе обрати стратегічного інвестора. Але попередили: в кожному разі держава не має наміру надавати переможцю тендера офіційних гарантій щодо проекту й укладати довгострокові договори на закупівлю виробленої на АЕС електроенергії. Але саме таких гарантій від Бойко Борисова вимагали в Москві, і не відомо, дав він їх чи ні.
Віце-прем'єр Томіслав Дончев закликав не шукати за рішенням про поновлення будівництва другої АЕС у країні жодних політичних нюансів. Не згодні з цим і не шукають їх. Вони вважають цей енергетичний проект не тільки економічно невигідним, а й небезпечним для Болгарії. І не тільки тому, що Софія почала знову загравати з Москвою. На думку фахівців, майданчик для нової АЕС розташований у сейсмонебезпечній зоні, а обладнання для неї, закуплене в Росії шість років тому, вже морально застаріло, й у будівництво доведеться вкладати дедалі нові кошти. Інвестори на це не підуть, і всі побоюються, що тоді державі доведеться брати на себе видатки з добудовування дорогого об'єкта.
А поки що парламент зобов'язав міністра енергетики Теменужку Петкову до 31 жовтня цього року надати всі можливі варіанти з переструктуризації проекту.
Олександр БІЛИК.
Голос України
