Півтори тисячі гривень витратила знайома з Тернопільської області на свого «випускника» у... дитячому садку. Про це вона написала в соціальній мережі. Як відбуваються такі заходи в дошкільних закладах Португалії, де виховують дітей нашої діаспори?
— Стіл накрили, квіти купили, «конвертом» віддячили тим, хто опікувався дітьми, — написала мати випускника дитсадка з Тернополя. — А ще ж на вишукане вбрання треба було витратитися. Для хлопчиків — костюми-трійки з «метеликами» на шиї, для дівчаток — плаття зі шлейфом, як у нареченої на весіллі. Фотографу заплатили... Загалом набігло півтори тисячі гривень.
Тут, у Португалії, все значно скромніше. Принаймні так говорили матері, з якими вдалося поспілкуватися. «Моя донечка вже закінчила перший клас, — каже Мирослава Волошин. — Випуск у дитсадку був торік. Добре пам’ятаю, як усе відбувалося.
Жодних нових суконьок чи подарунків вихователям. Навпаки. Працівники дитсадка зробили нам сюрприз — накрили солодкий стіл. Причому, грошей за це не вимагали. Коли ми запитували, скільки це коштує, щоб відшкодувати, нам у відповідь заперечливо хитали головою».
— У них усе простіше, ніж у нас в Україні, — ділиться думками мати ще однієї дівчинки Галина Семенюк. — І це не може не подобатися. Єдине, що попросили, одягнути доньку в джинсову спідницю і футболку жовтого кольору без малюнка. Пояснили, що такий дрес-код потрібен для виконання пісні. Мої знайомі в Україні теж мають дівчинку, яка закінчила відвідування дитсадка. Показали фото з випуску. Матінко моя! Вони організували мало не весілля. І діти, і батьки в розкішному вбранні. Багатий стіл...
У ще однієї представниці української громади Наталії Близнюк син — випускник. «На урочистості з нагоди закінчення перебування в дитсадку вихователька попросила, щоб дитина прийшла в джинсових штанах і білій сорочечці, — каже пані Наталія. — Вихователька в нас дуже хороша. Вирішили подякувати їй за любов і уважне ставлення до діток. Купили годинник. Це була суто наша ініціатива. Кожен здав на подарунок по чотири євро. Батьки також принесли цукерки, печиво, сік, щоб пригостити дітей».
Цікавий приклад навела Анастасія Діарова. Її дитина закінчила початкову школу. «Ми збирали кошти на кока-колу, тістечка, одне слово, щоб накрити солодкий стіл, — каже жінка. — Кожен мав здати по три євро. Батьків попередили, якщо у когось немає такої можливості, то школа може допомогти. Дитині дадуть лотерейки, вона їх розповсюдить серед своїх друзів, знайомих — і так назбирає необхідну суму. Вартість такого білета — 50 центів.
В одному з дитсадків кожен рік закінчується святково і з частуваннями. Утім, мати двох діток пані Тетяна наголошує, що дитсадок у них приватний. За її словами, роблять це за кошти, що їх здають щомісяця на утримання дітей. Додаткової плати на організацію заходів не вимагають. Матері розповідали, що в Португалії, як і в нас, сценарії свята майже однакові. Скрізь готують програму за участю маленьких випускників. Буває, організовують спортивні змагання, до яких залучають батьків. «Мені дуже сподобалося, коли під час випускного вихователька розповіла про кожну дитину, — згадує одна зі співрозмовниць Таїсія Павлів. — Це так зворушливо! Діти й батьки слухали це разом. А ще нашим діткам подарували футболки з логотипом дитсадка. У них вони показували сценки з життя садочка, розповідали віршики, українські дітки читали і співали рідною мовою. Закінчилося все за солодким столом...»
Лісабон.
