У Польщі — перший день, відколи минув термін виконання одного з положень змін до закону про Верховний суд, які Брюссель називає в переліку дій офіційної Варшави, що свідчать про порушення останньою «верховенства права» та намагання законодавчої і виконавчої (в особі одноосібно правлячої в Польщі з осені 2015 року партії «Право і справедливість») гілок влади взяти під свій контроль судову гілку влади.

Згідно з нововведеннями (нагадаємо, що закон набрав чинності у квітні), суддям, котрі досягли 65-річного (тобто пенсійного, який раніше становив 70 років) віку давався місяць часу (до 2 травня), аби подати відповідну лікарську довідку про стан здоров’я та заяву на ім’я президента РП з проханням, аби той дав свою згоду на те, щоб ці судді могли далі залишатися суддями ВС. Станом на 3 липня із числа 73 діючих суддів ВС РП пенсійного віку досягли 27, із яких 16 звернулися з заявами до президента. Щоправда, подання, яке за формою відповідає новим вимогам закону, підготували лише дев’ять суддів, а семеро написали заяви, в яких посилалися на чинну Конституцію як закон прямої дії, й не надали медичних довідок. Тож згідно з буквою закону 18 суддів, у тому числі й голова ВС, сьогодні мали б піти у відставку за віком. Голова ВС Малґожата Ґерсдорф, яка також досягла 65-річного віку, заявила, що «не подавала і не подаватиме» заяви на ім’я президента з проханням про перебування на посаді судді та голови ВС. «Конституція гарантує мені цю посаду на 6 років, тому не бачу підстав звертатися до виконавчої влади з проханнями, про це не може бути мови», — наголосила М. Ґерсдорф. Загальні збори суддів ВС РП одноголосно прийняли ухвалу, що суддя М. Ґерсдорф згідно з положеннями Конституції, де йдеться про 6-річну каденцію голови ВС, має залишається на посаді до 30 квітня 2020 року.
Тим часом у партії влади та в адміністрації глави держави висловлюють надію, що судді «не лише постановлятимуть рішення у межах правового поля, а й самі будуть дотримуватися права та не даватимуть втягувати себе в політичні ігри». При цьому наголошується, також з посиланням на статтю Основного Закону, що конституція вимагає дотримання не лише її положень, а й норм законів.
Серед політиків опозиції та в середовищі суддів лунають голоси, що тепер вся надія лише на Єврокомісію та Європейський суд справедливості (ЄСС).
Натомість у владному середовищі та провладних колах наголошують, що зміни в польському судочинстві є внутрішньою справою країни-члена ЄС і не стосуються функціонування спільноти, тому розгляд ймовірного позову Єврокомісії проти Польщі у цій справі не належить до юрисдикції ЄСС.
Нагадаємо, що минулого тижня відбулося заслуховування Польщі (в рамках процедури «захисту верховенства права», запущеної в січні 2016-го) на засіданні Європейської Ради з загальних питань. Виступили заступник міністра закордонних справ Польщі з європейських питань та урядові експерти, які представили аргументацію Варшави. Натомість віце-президент Єврокомісії Франс Тіммерманс виклав закиди щодо Польщі, які залишаються незмінними: «неконституційна влада президента щодо призначення суддів, неконституційне призначення нового складу Вищої ради правосуддя, дострокове припинення каденції суддів загальних судів». Проте головну увагу акцентував саме на загрозі незалежності ВС РП у зв’язку з відкликанням значної частини суддів та голови ВС після 3 липня, а також на висновку ЄК, що «в Польщі й надалі зберігається загроза для верховенства права, а кроки польського уряду щодо її усунення є недостатніми».
А вже в понеділок з Брюсселя надійшла інформація про те, що Єврокомісія запускає стосовно Польщі так звану скорочену процедуру щодо порушення євросоюзівського законодавства та дає офіційній Варшаві місяць на відповідь стосовно застережень, висловлених ЄК з цього питання. На думку ЄК, закон про ВС РП суперечить положенням Договору про ЄС та Хартії основних прав ЄС, які гарантують незалежність судочинства.
Рішення ЄК не блокує набуття чинності законом про ВС РП та нічого не змінює з точки зору наслідків (припинення повноважень суддів ВС) цього закону. Проте дає політичний сигнал, що справу може бути передано на розгляд ЄСС із застосуванням так званих тимчасових засобів стримування, наприклад у вигляді «наказу про замороження вакансій у ВС», за порушення яких загрожують величезні штрафні санкції.