«Голос України» інформував про те, якому пресингу шляхом зміщення акцентів піддали польського прем’єр-міністра Матеуша Моравецького депутати Європарламенту в середу в ході дискусії навколо програмного виступу глави польського уряду в ЄП на тему польського бачення вирішення найважливіших викликів, що стоять перед Євросоюзом та країнами-членами спільноти.

 

Зациклившись виключно на темі польського Верховного суду та «порушенні принципів верховенства права», євродепутати не помітили пропозицій щодо бачення офіційною Варшавою майбутнього «європейського проекту-контракту, базованого на рівновазі між національними державами та співпраці на європейському рівні, яка мала би базуватися на трьох китах-напрямках: 1-й -- ЄС 4.0 (Євросоюз як форпост четвертої промислової революції і поглиблений спільний ринок), 2-й -- безпечний ЄС (Євросоюз, який усвідомлює геополітичні виклики та готовий відповідати на них одним солідарним голосом), 3-й -- ЄС громадян (Євросоюз чутливий до суспільних проблем, що захищає своїх громадян від «сили глобальних корпорацій»).

 

Слід віддати належне, що презентоване бачення не було винятково польсько- чи ЄС-центричне, а в кожному з трьох напрямків була присутня євроатлантична складова, а також український аспект. Так, наприклад, говорячи про енергетичну безпеку та незалежність країн Центрально-Східної Європи, польський прем’єр застеріг, що всі зусилля у цій сфері можуть бути зведені нанівець «Північним потоком-2», який «є не економічним, а політичним проектом». Пропонований Варшавою рецепт: «ЄС не потребує «Північного потоку-2», який збільшить ризик дестабілізації Центральної Європи і дасть Росії дуже сильні інструменти впливу не лише на європейську економіку, а й на європейську політику».

 

Аналізуючи безпекову складову політики ЄС на фоні викликів-загроз останніх років -- «тероризм та російська гібридна війна в Україні і не тільки…», М. Моравецький закликав до оборонного потенціалу шляхом збільшення видатків на оборонну політику та збереження Північноатлантичного альянсу, а також розбудови системи кібербезпеки, яка відіграє «ключову роль в демократичних процесах (атаки в ході виборів та референдумів)». Природно, що існують відмінності у підходах серед країн-членів НАТО, але «спірні питання слід вирішувати в дусі партнерської розмови, бо сила Заходу завше буде базуватися на єдності», -- стверджував польський прем’єр, нагадавши, «що саме Америка також допомогла виграти західним демократіям Першу і Другу світові війни та стримала Радянський Союз від атаки на Західну Європу». М. Моравецький звернув увагу, що агресія Росії проти України «розхитала архітектуру безпеки Центрально-Східної Європи», але радив не забувати, що вона «є також частиною ширшого плану -- дестабілізації Заходу». Навівши у своїй аргументації приклад подібної атаки на Грузію кілька років тому, доповідач застеріг: «Це чітко вказує на те, що дії Росії не є випадковими. Це елемент заздалегідь продуманої стратегії, а єдина вина цих (України та Грузії. -- Ред.) держав -- вибір європейської економічної та політичної моделі». На підставі викладеного аналізу, М. Моравецький резюмує, що «безпека східного партнерства Європи є справою всієї спільноти такою ж мірою, як і безпека південного сусідства», тому ЄС «мусить реагувати всіма доступними засобами», аби забезпечити мир та стабільний розвиток кордонів.

 

Зупинившись на питаннях відбудови довіри громадян країн-членів ЄС, які хочуть безпечних і захищених кордонів та права мати вплив на рішення у сфері міграційної політики, польський прем’єр рекомендує ЄС, який «намагається справитись з напливом мігрантів та біженців з різних сторін», застосувати «інтелігентні та гнучкі підходи до міграційних викликів». Варто звернути увагу, що вперше з листопада 2015 року в міграційній риториці польського високопосадовця на європейському форумі прозвучала найбільш наближена до реалій характеристика наших співгромадян, які справді масово прибувають до Польщі: «Польща є новими домом для понад півтора мільйона громадян України, в тому числі багатьох тих, котрі втекли з рідних домівок через російську агресію. Вони не зареєстровані в нас (у Польщі. -- Ред.) як біженці, але це лишень тому, що польські процедури дають їм можливість значно легше отримати дозволи на роботу та формувати свій добробут та добробут своїх родин, підтримуючи також нашу економіку та економіку Європейського Союзу».

 

Іван КОЗЛОВСЬКИЙ.

 

Голос України