Забезпечення гендерної рівності у Збройних Силах України й інших військових формуваннях та протидія дискримінації за ознакою статі у сфері безпеки й оборони перебуває у центрі уваги вітчизняного парламенту. Важливим кроком у цьому напрямі стало ухвалення Закону України «Про внесення змін до деяких законів України щодо забезпечення рівних прав і можливостей жінок і чоловіків під час проходження військової служби у Збройних Силах України та інших військових формуваннях» (№ 2523-VIII від 06.09.2018). Разом із тим імплементація цього закону зумовлює продовження пошуку оптимальної моделі правового захисту жінок-військовослужбовців.
20 листопада 2018 року в Інституті законодавства Верховної Ради України, спільно із Женевським центром демократичного контролю над збройними силами, Центром досліджень армії, конверсії і роззброєння проведено науково-експертне обговорення питань забезпечення рівних можливостей для жінок та чоловіків у Збройних Силах України та інших військових формуваннях.
Відзначаючи актуальність нормативно-правового забезпечення конституційного принципу недискримінації за ознакою статі, директор Інституту законодавства, академік НАН України Олександр Копиленко підкреслив, що, хоча запропонована для обговорення тема має давню історію, в сучасних умовах вона наповнюється новим змістом. Дієвим інструментом формування гендерної політики, як складової національної безпеки, має стати моніторинг реалізації відповідного вітчизняного законодавства, що належить до пріоритетів діяльності Інституту. Конкретним підтвердженням цього стала презентація збірника «Національна безпека: моніторинг реалізації законодавства України», підготовленого в рамках традиційного співробітництва Інституту законодавства із Женевським центром демократичного контролю над збройними силами та Центром досліджень армії, конверсії і роззброєння з питань реформування сектору безпеки та оборони України.
Підкресливши роль парламенту та активну позицію Інституту законодавства Верховної Ради України в становленні і захисті прав жінок у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, народний депутат України Павло Кишкар наголосив на необхідності внесення змін до нормативно-правих актів, зокрема, до статутів усіх військових формувань в частині скасування необґрунтованих обмежень щодо служби жінок, а також забезпечення однакових можливостей укладання контракту тощо.
Заступник директора Женевського центру демократичного контролю над збройними силами Філіп Флурі привернув увагу до реалізації Україною міжнародних стандартів гендерної політики на військовій службі. З цією метою, на його думку, варто провести аналіз чинного законодавства, виявити прогалини та колізії в контексті існуючих міжнародних стандартів, а також сформувати конкретні рекомендації щодо їх усунення.
Як вважає директор Центру досліджень армії, конверсії та роззброєння Валентин Бадрак, з огляду на патріархальну українську традицію, гендерна рівність військовослужбовців є надзвичайно важливою. Стверджуючи, що «жінка здатна, може і повинна займати лідерські позиції в армії», він висловив сподівання, що дискусія за участю науковців та практиків дасть змогу напрацювати конкретні законодавчі пропозиції.
Урядовий уповноважений з питань гендерної політики, доктор юридичних наук, професор Катерина Левченко зазначила, що питання гендерної рівності переросло в виключно соціальну сферу, розглядається в контексті забезпечення національної безпеки і потребує вирішення з урахуванням трьох принципів: трансдисциплінарність, транснаціональність, транссекторність. Актуальне завдання уряду полягає в унормуванні й реалізації державної гендерної політики, свідченням чого, зокрема, є розроблення нового порядку здійснення експертизи нормативно-правових актів з урахуванням принципу забезпечення рівних прав чоловіків і жінок. Відповідальність за проведення такої експертизи буде покладено на центральні органи виконавчої влади. На переконання Урядового уповноваженого, приєднання до міжнародних документів у сфері гендерної політики потребує подальшого удосконалення національного законодавства, зокрема, в частині запровадження адміністративної відповідальності за дискримінацію за ознакою статі, за сексуальні домагання; законодавчого визначення поняття «сексуальне насильство, пов’язане з конфліктом»; формування гендерної компетентності співробітників Верховної Ради України тощо.
Конструкція гендерної рівності, на думку завідувачки відділу теорії держави і права Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України, доктора юридичних наук, професора, академіка НАПрН України, керівника Центру правових проблем гендерної політики Інституту держави і права ім. В. М. Корецького НАН України Наталії Оніщенко, вимірюється ступенем захищеності прав і свобод людини. Проаналізувавши соціологічні показники перебування жінок на військовій службі в деяких зарубіжних країнах, доповідачка привернула увагу до окремих дискримінаційних положень вітчизняного законодавства (щодо граничного віку контракту для жінок, лімітованості переліку військових посад, обмеження відправлення жінок у службові відрядження тощо).
Головою ГО «Інститут гендерних програм» Марією Берлінською представлено дослідження активності парламенту у сфері гендерної рівності у секторі безпеки та оборони, в якому проведено оцінку вітчизняного законодавства в частині дотримання принципу недискримінації за ознакою статі у Збройних Силах України та інших військових формуваннях, зроблено огляд законодавчих новел за вказаною тематикою.
Презентуючи інтеграцію гендерної рівності до реформи сектору безпеки та оборони, гендерна експертка ОБСЄ, радниця Командувача Національної гвардії України з питань реформування психологічної служби та гендерної політики, координаторка проектів з психологічного відновлення військовослужбовців сектору безпеки і оборони Вікторія Арнаутова, зосередила увагу присутніх на досягнутих результатах інституціалізації цього процесу. Напрямами оцінки гендерного впливу, на її думку, мають стати: законодавство, політика та планування; звітність і контроль; інституційна культура; ефективність діяльності; персонал; відносини з громадою. Також представлено Дорожню карту з гендерної інтеграції, яка включає: удосконалення нормативно-правової бази у сфері забезпечення рівних прав та можливостей, організаційні заходи, навчання особового складу з формування гендерної компетентності, запобігання реагування на випадки гендерної дискримінації, гендерний аналіз кадрової політики, створення умов проходження служби, проведення моніторингу гендерної рівності, цивільно-військове співробітництво та ін.
В обговоренні питань рівних можливостей для жінок та чоловіків у Збройних Силах України та інших військових формуваннях взяли участь представники Служби безпеки України, Міністерства оборони України, Національної гвардії України, Служби зовнішньої розвідки, Державної служби спеціального зв’язку та захисту інформації, які відзначили позитивні зрушення у цій сфері та наголосили на необхідності подальшого розвитку гендерних практик. Окрему дискусію викликали проблеми колізійності нормативно-правових актів, методів роботи з керівництвом різних служб у секторі безпеки, представлення до державних нагород, формування гендерної культури, рівних фізичних навантажень та ін. Учасники заходу дійшли до спільного висновку, що наріжним каменем гендерної політики та єдиним критерії гендерної рівності має бути професіоналізм.
Перший заступник директора Інституту законодавства, член-кореспондент НАН України Євген Бершеда привернув увагу до участі жінок у миротворчих місіях, зокрема, пославшись на пропозицію Першого заступника Голови Верховної Ради України Ірини Геращенко щодо включення жінок до складу миротворчої місії ООН на Донбасі, висловлену нею під час дискусії «Жінки, мир, безпека» в рамках сесії ПА НАТО в Канаді. Він також підкреслив важливість формування рекомендацій щодо законодавчого забезпечення гендерної рівності на шляху реалізації євроатлантичних прагнень нашої держави та повідомив, що за результатами дискусії буде підготовлено узагальнені пропозиції для комітетів Верховної Ради України та міністерств і відомств.
Інститут законодавства Верховної Ради України.
На знімку: виступ Урядового уповноваженого з питань гендерної політики Катерини Левченко.
Фото надано
Інститутом законодавства Верховної Ради України.
