Кропивницький центр ресоціалізації військових «Коловорот» розпочав рік із підкорення вершин. Група з 13 військових та членів їхніх родин вирушила у засніжені гори, де вони вчилися прислухатися до себе та довіряти один одному.
Підкорити зимові гори психологи та волонтери ЦРВ «Коловорот» цьогоріч вирішили уперше. Раніше в походи вирушали переважно влітку та восени. Спочатку організатори розраховували на групу з 10 учасників, проте бажаючих виявилося більше, і до Карпат виїхало 13 осіб. Серед них — досвідчена туристка, дружина ветерана Олена Кочнева. Разом із нею організатори розробляли маршрут поїздки та планували виходи.
Першим пунктом обрали гору Маковиця заввишки 984 метри поблизу Яремчого Івано-Франківської області. І хоч для декого з учасників цей похід в гори був першим, з підкоренням вершини всі впоралися на відмінно.
«Для пси-туризму головне не гори, а група. Гори просто стимулюють психіку позитивними чинниками й неабиякими навантаженнями. Для учасників наших виходів — це не спорт досягнень, а насамперед — внутрішня робота, самопізнання і досвід самомотивації», — переконаний координатор ЦРВ «Коловорот», засновник пси-турів Андрій Фоменко.
Наступного дня погода почала погіршуватись — температура знизилась, а пориви вітру посилились. Та все ж група вирушила в бік села Лазещина Рахівського району Закарпатської області. А щоб гарантувати безпеку учасників туру, перед підйомом інструктори «Коловороту» встановили зв’язок із фахівцями ДСНС, обмінялись номерами телефонів та частотами для радіостанцій. Потім дісталися до села Козьмещик, а далі пішки — до підніжжя гори Петрос (2020 м).
Піднявшись на Головачевську полонину, учасники пси-туру зупинились у колибі для перепочинку та координації планів. Вітер тим часом посилився, а двері будиночка довелось буквально викопувати зі снігу. Хлопці розвели багаття, група змогла трохи зігрітись. Проте погодні умови змінили попередні плани мандрівників — до гори Петрос кропивничани вирішили не йти.
«Своєї мети-мінімуму ми досягнули, і група почала рухатися у зворотному напрямку, — розповів Андрій Фоменко. — Якщо чесно, дивлячись на погодні умови, я дуже сумнівався, що змішана група з новачками зможе досягти таких вершин. А вони змогли! Це неймовірні люди, яким гори дали нове розуміння свого місця в житті. Пси-тури — це, в першу чергу, виклик щодо довіри до себе та до людей, які поряд. Ми облаштовуємо тимчасовий спільний побут та досягаємо спільних цілей. Кожен із учасників пси-туру фактично кидає собі виклик, вчиться чути себе у нових умовах та помічати такі свої можливості, які ми часто залишаємо поза увагою у вирах буденних клопотів».
Ветеран Ігор Єрьомін каже, що гори додають турам особливих відчуттів: це можливість зіграти в команді та оцінити свої сили по-новому.
«По-перше, це оздоровлення — чисте гірське повітря і фізичні навантаження, які супроводжують тебе всю дорогу. По-друге, повернення в чисту природу, хоч і на незначний час, заряджає бадьорістю і ентузіазмом, — додає Ігор Єрьомін. — Також завдяки таким турам можна зблизитись у колективі. Мені дуже подобається взаємна підтримка і невимушена відвертість людей, які краще виявляються, коли з’являються спільні цілі та перешкоди на шляху до них. Зрештою пси-тури — це пізнання чогось нового, відпочинок від буденного. Це ніби перезавантаження мозку — ти відключаєшся від світу. Є ти, група, мета, і більше нічого».
Кропивничанка Юлія Таранець, яка втратила на війні чоловіка, каже, що пси-тури допомагають їй навчитися довіряти людям. Жінка бере участь у поході вдруге і каже, що ці емоції викликають у неї справжню залежність.
«Першим моїм запитанням після туру було: «Коли наступний?» — з усмішкою зізнається жінка. — З того, що я випробувала у своїй життєвій ситуації — це те, що найбільше мені допомогло, найдієвіша методика. Вже у другій поїздці я зрозуміла: найголовніше у пси-турах — знайомство зі сміливими, цікавими людьми. Навіть якщо я познайомилася з ними лише тут — я вже можу бути в них упевнена. Якщо вони йдуть за моєю спиною — я спокійно можу підійматися. Це навіть не команда, а дещо більше. Я тут навчилася довіряти людям, подолала свій страх і вважаю це своїм найбільшим досягненням».
Пси-тури «Коловороту» безплатні для ветеранів та їхніх родин, адже щоразу організатори знаходять партнерів. Ініціативу підтримують друзі центру. Цього разу пси-туру посприяли голова Кіровоградської облради Олександр Чорноіваненко та благодійник Дмитро Терзов.
Довідково. Пси-туризм — метод адаптації військових через позитивний стрес і шлях до вміння знову довіряти людям «поза війною». Психологи ЦРВ «Коловорот» називають три основні чинники, які активуються в учасників пси-туру. Перший — комунікаційний (люди мають знайти взаєморозуміння у спільному побуті). Другий — емоційний (співпереживання і естетична насолода від спілкування з природою збільшують спектр емоцій). І третій — мотиваційний (людей об’єднує мотив досягнення).
На знімку: на горі Маковиця.
Ольга ТКАЧЕНКО.
Фото надано автором.
