З 16 грудня 2012 року в Україні діє Закон «Про внесення змін до деяких законів України щодо вдосконалення окремих положень про обмеження місць куріння тютюнових виробів» (№ 4844-VI). Дніпропетровські громадські активісти і журналісти вирішили перевірити, як працюють його норми в регіоні, яку реакцію вони викликають і які дають результати.

Убити в собі жлоба

Темі куріння художник Іван Семесюк присвятив свою виставку «Жлобокури», організовану на площі Леніна в Дніпропетровську (на знімку).

 

— Її загальна ідея така: кури, якщо вже куриш, але не будь жлобом, який пускає драконівський дим людям в обличчя, — розповів художник. — Не будь мавпочкою, нездатною контролювати свої дії. Я не вірю в те, що куріння аж надто заважає комусь жити. Але є одне «але»: питання поваги до оточуючих і питання стриманості. Людину роблять людиною саме механізм самостримування й совість, а не страх покарання.

Автор картин привертає увагу глядача до типових ситуацій, у яких найчастіше порушується бездимний закон. На картинах «жлобокури» обкурюють інших відвідувачів у закладах громадського харчування, під’їздах будинків, на зупинках громадського транспорту, на дитячих майданчиках. Художник вважає, що, можливо, хтось, упізнавши на цих малюнках себе, змінить свою поведінку. А решта просто посміхнуться, бо Україна з посмішкою прощається з тютюновим димом.

Підприємців покарано, але вони... задоволені

За даними Держ-служби статистики, за півроку дії закону рівень вживання тютюнових виробів знизився на п’ятнадцять відсотків. За результатами моніторингу, проведеного у понад десяти великих обласних центрах учасниками проекту «Україна без тютюнового диму», активістами громадської організації «Життя», рівень виконання закону становить майже 93 відсотки.

— З десяти закладів ресторанного господарства порушення можна виявити лише в одному, — зазначив керівник проекту Андрій Скипальський. — Уперше за роки незалежності в Міністерстві охорони здоров’я відзначили, що крива зростання смертності від хвороб, пов’язаних з курінням, зупинилася.

У Дніпропетровську активісти провели рейд у двадцятьох кафе, барах і ресторанах, розташованих у центрі міста. Як правило, на запитання: «Чи можна курити?» — відповідали, що не можна. Лише в одному дозволили — біля барної стійки.

Як розповілав головний спеціаліст Держспоживінспекції в області Олена Лукацька, адміністрація ресторанного закладу отримує попередження про проведення планової перевірки за десять днів до її початку. За таких умов порушення виявити складно. У результаті за дев’ять місяців у регіоні було перевірено 77 закладів громадського харчування. Адміністративних і фінансових штрафних санкцій було застосовано загалом на 1 200 і 41 000 гривень відповідно.

— Щодо позапланових перевірок, то їх проводять після надходження скарг від споживачів, без попередження закладу. Цього року ми одержали шість таких скарг, — заявляють в інспекції, додаючи, що самі ресторатори позитивно сприймають цей закон.

Низка керівників таких закладів відзначають зростання кількості відвідувачів. Так, на думку власника паба «Третій тайм» Сергія Овчарова, людей приваблюють кафе й ресторани, де не накурено. Збитки, однак, мають ресторани й кафе у великих торговельних центрах, де люди часто проводять ділові зустрічі.

МВС: курити — кишені шкодити!

В обласному УВС стверджують, що працювали правоохоронці 2013 року вдвічі ефективніше, ніж 2012-го, виявивши за дев’ять місяців майже сім тисяч порушників. Таке зростання пояснюють насамперед тим, що законом визначено конкретні місця, де заборонено курити, і збільшено їх перелік.

— Виявивши факт правопорушення, співробітник міліції спочатку робить людині зауваження, попереджає, — каже старший інспектор з особливих доручень ГУМВС України в області Олександр Голуб’ятников. — А вже залежно від реакції проводить затримання, відвозить у відділок, де складає адмінпротокол і виписує штраф.

Приклад з особистого досвіду: на станції Кривої Ріг — Головний метрів за двадцять від перону є кафе. Очікуючи на потяг, я сидів у цьому закладі. Покурити вийшов на вулицю.  До мене одразу ж підійшов наряд лінійної міліції. Пояснили, що курити треба було... у закладі, а не біля нього. Перевірили мій квиток і одразу попросили пройти до відділка для складання протоколу. При цьому жодних попереджень або зауважень не робили. Мабуть, розуміли, що пасажир, не бажаючи відстати від поїзда, згодиться на все.

Я поцікавився у наряду: «Де ж обіцяні покажчики місць для куріння?». Відповіли: «Там, за касами». У зазначеному місці табличок не було. Цей факт міліціонерів не збентежив. Виходить, курцям доводиться лише інтуїтивно і за наявністю недопалків вгадувати «безпечні» місця? Зате яке роздолля для контролерів у погонах: де хочу, там і забираю. А поїзд відходить...

Можна, тільки не затягуючись

У самих поїздах далекого слідування проблем з «покурити» фактично немає. Щоб одержати дозвіл провідника, достатньо придбати у нього що-небудь на п’ять-десять гривень. При цьому коробки для недопалків і попелу в тамбурах, зрозуміло, познімали.

Немає суворої заборони курити й у багатьох офіційних місцях. У тих само приміщеннях облради або Будинку спілок це можна запросто зробити в туалетах і навіть у коридорах. Не раз мені покурити пропонували просто в кабінетах керівників вишів, в університетських профілакторіях. При цьому жодної ефективної системи вентиляції там немає: якщо за законом тут не курять, то й витрачатися на створення комфорту для громадян, передусім які не курять, не треба. Краще вже штраф заплатити.

У спортивних і театрально-видовищних установах і в інших місцях з масовим перебуванням людей також курять без проблем: в оперному театрі, наприклад, це роблять у підвалі. 

А якщо офіційних місць для куріння там бути не може, то й протипожежні засоби встановлювати не потрібно.

В одному із найкрутіших культурно-розважальних комплексів Дніпропетровська досі діють зали для курців — але там працює вентиляція, дим нікому не заважає.

Тому складно не погодитися з думкою про те, що ціла низка заходів, вжитих державою: заборона куріння в громадських місцях, наклейки на сигаретних пачках, які мають відлякувати, збільшення цін на тютюнові вироби, — очікуваного ефекту не дає.

— Відповідно до офіційної статистики, за минулий рік кількість курців в Україні нібито зменшилася. Проте продаж сигарет аніскілечки не впав, — розмірковує академік, член Всеукраїнської юридичної ради Володимир Дон. — Заборонні заходи майже нічого не дають. Горбачовська антиалкогольна кампанія це доводить. Потрібно підвищувати якість життя, збільшувати зарплати, піклуватися про здоров’я нації, а не забороняти й лякати.

Дніпропетровська область.

Наша довідка

За Законом України № 4844-VI заборонено куріння тютюнових виробів, електронних сигарет і кальянів у приміщеннях закладів ресторанного господарства, у приміщеннях і на території навчальних закладів, спортивних і фізкультурно-оздоровчих споруд і закладів фізичної культури й спорту, закладів охорони здоров’я, у приміщеннях об’єктів культурного призначення, у приміщеннях органів державної влади та органів місцевого самоврядування, інших державних установ, на стаціонарно обладнаних зупинках маршрутних транспортних засобів. Відводити місця для куріння в цих місцях заборонено.

Штрафи за порушення для підприємців становлять від 1 до 10 000 гривень, а для курців — від 51 до 175 гривень.

Фото облорганізації НСЖУ.