Микола і Людмила Рибенчуки та Юрій Кречуняк (зліва направо).
Фото автора.
Мистецтво, наука, культура — це ті важливі елементи, що наповнюють дерево держави живильною енергією.
Цими передвеликодніми днями мимоволі замислюємося над духовними цінностями. Прагнемо доторкнутися до першоджерел, надихнутися красою. І таку нагоду мають відвідувачі Івано-Франківського краєзнавчого музею, де розгорнута виставка «Священна Гуцульщина». На ній представлено картини львівських художників Людмили та Миколи Рибенчуків — результати експедицій Карпатами, проведених Верховинським історико-краєзнавчим музеєм спільно з вітчизняними та зарубіжними науковцями.
Перед відвідувачами постає гуцульський світ у своїй таємничості та барвистості. Виставлені картини притягують колоритом і якоюсь радістю. В них — глибокий зміст давніх традицій. Священні Карпатські вершини. Багато картин мають свої прообрази — і людей, і зображених місць.
Микола Рибенчук — родом із Верховинщини. Його дружина Людмила — киянка. Саме Карпати зріднили подружжя ще більше. Їхні картини унікальні тим, що академічний живопис у них вплетений із чистим гуцульським кольором. Таким само, як на вишивках, одязі горян. Працювати цією технікою непросто. Полотна краще споглядати на відстані. Тоді барви ніби зливаються і впливають одна на одну. Науковці, студенти з різних країн досліджували особливості тих місць, рослинний світ. Про наукові експедиції Чорногірським та Свидовецьким хребтами в рамках проекту «Священні вершини Карпат» багато розповідають представлені на виставці фотоматеріали. Є й карти із районуванням Карпат.
Чорногора була духовним центром світового значення. На горі Поп Іван, де нині обсерваторія, науковці пропонують побудувати Божий храм. Микола Рибенчук розповів, що багато з рослинного світу Чорногори на Свидовці вже знищено, бо туди більший доступ транспорту. На Свидовецькому хребті важко знайти рідкісні рослини як-от родіола рожева (золотий корінь). Тому під час експедицій збирали гербарій, щоб привернути увагу до цієї проблеми.
Старший науковий працівник Верховинського історико-крає-знавчого музею Гуцульщини Юрій Кречуняк каже, що карпатськими хребтами колись проходив бурштиновий та соляний торговий шлях до Венеції. У селі Дземброня є такий відомий велетенський камінь — Жаба, або Вухатий камінь. То під час прокладання дороги його надщербили.
Метою експедицій є створення географічних карт з означеними місцевими, гуцульськими, назвами, а не усталеними німецькими, польськими чи угорськими. А загалом планують видати книжку, щоб відобразити художню та наукову частини проекту «Священні вершини Карпат».
Одним із натхненників проекту є голова Комітету Верховної Ради з питань культури і духовності Микола Княжицький, який також узяв участь в урочистому відкритті «Священної Гуцульщини» у Верховині. Торік виставка відбулася й у рамках міжнародного форуму VIA Carpatia, ініційованого народним депутатом.
Виставка в музеї триватиме до 30 квітня. А митці вже подумують над створенням так званої індійської колекції. Хочуть провести паралелі між древніми цивілізаціями, які мають багато спільного. Сакральні традиції ще збереглися в країнах Індо-
стану. І на Гуцульщині. Важливо не втратити.
